У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають «п'єсами про людську душу». Соціально-психологічна драма «Ляльковий дім» належить саме до них.
У кожний період своєї творчості Генрік Ібсен приділяв увагу певній тематиці. У драмі «Ляльковий дім» автор у центр уваги поставив проблему сімейного щастя.
Чому наприкінці XIX — початку XX століть ця проблема стала предметом уваги Ібсена та інших митців? У суспільстві розгортався рух фемінізму: жінки проголошували право на незалежність від чоловіків, вимагали право здобувати освіту нарівні з чоловіками, боролися за можливість самим вирішувати свою долю. Як уважна людина, Ібсен не міг обійти болючої проблеми сучасності: він зробив її центральною у творі.
Розкрити головну думку твору до аналіз назви драми — «Ляльковий дім». У чому її символіка?
Слово «дім» викликає різні асоціації. Перша з них — фортеця. До свого помешкання, як до фортеці, люди звикли ставитися ще з часів Середньовіччя, коли, власне, й будували ці самі фортеці. В них жили сімейні клани, від єдності, вірності та відданості членів яких залежало життя і фортеці, і її мешканців. Отже, слово «дім» викликає відчуття надійності, міцності, затишності. Ще одне слово, яке спадає на думку — «рідний».
Але жодне з цих слів не увійшло в назву драми. Замість них — слово «ляльковий».
Объяснение:
Рубило
Объяснение:
Руби́ло, ручной топор (англ. hand axe — ручной топор; фр. coup-de-poing — каменный топор, буквально — каменный кулак) — макролитическое орудие труда первобытного человека. Появилось ещё в эпоху развитого олдувая 1,5—1,0 млн л. н., но более характерное для аббевильской и ашельской культур раннего палеолита. Часто рубила называют «каменными топорами», что не является грубой ошибкой, но вносит определённую путаницу. В старой археологической литературе также встречается название «ударник». Рубило было основным (но не единственным) универсальным орудием и могло применяться в самых разных случаях, заменяя нож, топор, кирку.
