Важко повірити, але й зірки, які світять уночі, і Сонце, що світить удень, однакові. Сонце – теж зірка, найближча до Землі. Ми знаємо, що життя залежить від Сонця. Без сонячного тепла на Землі не зародилося б життя. Без сонячного світла не було б зелених рослин, тварин, людини. Сонце перебуває на відстані більше 172 000 000 км від Землі. Маса Сонця в 1 300 000 разів більше маси Землі. Але, що цікаво, Сонце не таке ж тверде тіло, як Земля. Довести це дуже просто: температура на поверхні Сонця досягає 6000° С. При такій температурі будь-який метал або камінь перетворюється в газ, тому Сонце повинне бути газовою кулею! У минулому вчені вважали, що сонячне світло, тепло є результатом горіння. Але поверхня Сонця залишається гарячої вже сотні мільйонів років, а так довго ніщо горіти не може. Сьогодні вчені думають, що Сонце виділяє тепло в результаті процесів, аналогічних тим, які відбуваються в атомній бомбі. Сонце перетворює матерію в енергію. Цей процес відрізняється від горіння. При горінні одна форма матерії переходить в іншу. При переході матерії в енергію необхідно мінімальна кількість матерії для виробництва величезної кількості енергії. Двадцять вісім грамів матерії виділяють енергію, достатню для того, щоб розплавити більше 1 мільйона тонн скельних порід. Отже, якщо наука права, сонце світить тому, що там постійно відбувається перетворення матерії в енергію. Одного відсотка маси Сонця досить для того, щоб воно залишалося гарячим протягом 150 мільярдів років!
Всего таких регионов шесть. Из них Северо-Восточный включает в себя три провинции, Северный — две провинции и один автономный район, Восточный — шесть провинций, Центрально-Южный — пять провинций и один автономный район, Северо-Западный — три провинции и два автономных района и Юго-Западный — три провинции и один автономный район. По размерам территории среди шести регионов выделяются Северо-Западный (33 % площади Китая) и Юго-Западный (24 %), по численности населения– Восточный (30 %) и Центрально-Южный (27 %), по доле в валовой продукции промышленности — Восточный (37 %), Северо-Восточный и Северный (по 16 %), а по доле в валовой продукции сельского хозяйства — Восточный (34 %) и Центрально-Южный (26 %). Из этих цифр следует та же закономерность: по населению, промышленному и сельскохозяйственному производству лидируют Восточный регион, образующий своего рода костяк, основу Восточной экономической зоны, и Центрально-Южный регион, относящийся к Центральной экономической зоне. А Юго-Западный и Северо-Западный регионы, формирующие вместе Западную экономическую зону, особо выделяются только по размерам территории.
С целью совершенствования территориального планирования в 80-х гг. в Китае были выделены три экономических зоны. Восточная зона в экономическом отношении наиболее развита. Здесь находятся большинство промышленных центров и узлов, многие сельскохозяйственные районы, транспортные магистрали, все морские порты. В Центральной зоне преобладает добыча сырья, производство топлива, электроэнергии, химических продуктов, полуфабрикатов, продовольствия. В Западной зоне предпочтение имеет животноводство, переработка минерального сырья. Одна из проблем страны — стирание различий в уровнях социально-экономического развития между Восточным и континентальным Китаем.
Неравномерность размещения населения и хозяйства Китая объясняется следующими факторами:
1. Природный фактор. Обширные районы с экстремальными природными условиями (пустыни, высокогорья) не создают благоприятных предпосылок для жизни и хозяйственной деятельности людей.
2. Исторический фактор. Тысячи лет назад, когда оседлое земледелие развивалось в долинах рек Центрального Китая, там возникли окруженные защитными стенами города, ставшие политическими, военными и культурными центрами страны. Многие из этих городов сохранили свое экономическое и политическое значение до сего дня. Начиная с 19 в. торговля с западными странами стимулировала развитие крупных портовых городов страны.
3. Демографический фактор. Население КНР характеризуется высоким средним возрастом, что является следствием политики «одна семья — один ребёнок». Количество и плотность населения быстрее всего увеличиваются в тех регионах, где наиболее высок его естественный прирост.
Сложность демографической ситуации отразилась на том, что в сельских районах где проживает 75% населения сложилась ситуация при которой страна, имеющая 7% мировой пашни кормит 24% населения мира. Сложной проблемой является перенаселенность деревни, в которой к настоящему моменту уже 1/3 всех рабочих семей является избыточной. Всего в сельском хозяйстве Китая занято более 400 млн. человек, а по числу занятых в промышленности Китай занимает первое место в мире.
4. Социально-экономический фактор. Четвертая причина — воздействие социально-экономических условий жизни людей, их хозяйственной деятельности, уровня развития производства. Если в недавнем прошлом Китай по темпам и уровням урбанизации принадлежал к числу сильноурбонизированных стран, но после 1949 года постепенно начинает увеличиваться количество городского населения, за счет строительства новых промышленных центров. В этот период в стране появляется более 500 больших городов и городов "миллионеров" (более 30), кроме того, Китай занимает первое место в мире по количеству горожан.
5. Этнический состав населения. Китай — многонациональное государство. Вследствие миграционных процессов их число в районах проживания национальных меньшинств увеличивается, однако в большинстве своем они населяют Центральный и Восточный Китай.
Важко повірити, але й зірки, які світять уночі, і Сонце, що світить удень, однакові.
Сонце – теж зірка, найближча до Землі.
Ми знаємо, що життя залежить від Сонця. Без сонячного тепла на Землі не зародилося б життя. Без сонячного світла не було б зелених рослин, тварин, людини.
Сонце перебуває на відстані більше 172 000 000 км від Землі.
Маса Сонця в 1 300 000 разів більше маси Землі. Але, що цікаво, Сонце не таке ж тверде тіло, як Земля.
Довести це дуже просто: температура на поверхні Сонця досягає 6000° С. При такій температурі будь-який метал або камінь перетворюється в газ, тому Сонце повинне бути газовою кулею!
У минулому вчені вважали, що сонячне світло, тепло є результатом горіння. Але поверхня Сонця залишається гарячої вже сотні мільйонів років, а так довго ніщо горіти не може.
Сьогодні вчені думають, що Сонце виділяє тепло в результаті процесів, аналогічних тим, які відбуваються в атомній бомбі. Сонце перетворює матерію в енергію.
Цей процес відрізняється від горіння. При горінні одна форма матерії переходить в іншу. При переході матерії в енергію необхідно мінімальна кількість матерії для виробництва величезної кількості енергії. Двадцять вісім грамів матерії виділяють енергію, достатню для того, щоб розплавити більше 1 мільйона тонн скельних порід.
Отже, якщо наука права, сонце світить тому, що там постійно відбувається перетворення матерії в енергію. Одного відсотка маси Сонця досить для того, щоб воно залишалося гарячим протягом 150 мільярдів років!