Объяснение:
На початку 1920 року В. А. Бунін залишив батьківщину. В еміграції їм були написані літературні шедеври, в тому числі цикл оповідань “Темні алеї”.
Всі розповіді цього збірника об’єднані однією темою – темою кохання. З різних сторін письменник висвітлює це почуття, показує всі його найтонші відтінки. Однак, розкриваючи тему любові, Бунін мимоволі оголює і багато моральні проблеми. Особливо гостро вони звучать в оповіданні “Красуня”.
Це один з самих невеликих оповідань циклу, але по глибині, за гостротою порушених у ньому питань, він, мабуть, перевершує багато інших. У кількох рядках письменник влучно зумів сказати про головні людські цінності: про добро і зло, про любов до ближнього.
У центрі оповідання досить типова життєва історія. Літній вдівець, має семирічного сина, одружився вдруге. Його нова дружина всім взяла. Вона молода, надзвичайно красива, господарча. От тільки дитина, син вдівця від першого шлюбу, їй припав до смаку. Вона його “спокійно зненавиділа”. Яких-небудь причин цього автор не називає, тому що їх просто не було. Зненавиділа і все.
Джерело: https://mykniga.com.ua/zmist/bunin-krasunya-tvir.html
Көлемі ЗО жол. Бұл шығармада тұтас халыққа арнап айтылған терең де күрделі ойлар шерлі жүректен шамырқанып, толқып шыққан. Үлкен адамгершілік, қайраткерлік, оқымыстылық биікке көтерілген ақын үні бірде айбарлы, бірде кекті, бірде мұңлы. Қазақ халқын бөлмей-жармай, түгел қамтып, тұтас шолып, баршасына бағыштап айтылған өлеңнің әлеуметтік салмағы орасан зор. Ақын алдымен көз алдыңызға мұрты аузына түскен, бір ұрты май, бір ұрты қан, алғашқыда шырайы сартша жылтырап тұрған қазақтың кескінін алып келеді. Осыдан кейін барып оның ішкі әлемін, мінез ерекшеліктерін айқындап аша бастайды.