Помню, когда-то давным-давно, еще в школе брат писал сочинение на тему: "Чем мне нравится Татьяна Ларина". Свой великий труд он начал неожиданными словами: "Татьяна Ларина мне совсем не нравится..." Вот и я начну как-то также. Абхазия, несмотря на расклеенные по всей страны плакаты с фразой "Абхазия - страна души", не оказалась таковой. К моему величайшему сожалению. Ну, а если попроще, то поездка оказалась не очень удачной.
Как так получилось? Не знаю. Может, свою роль сыграл неверный выбор времени поездки, может, неудачное место проживания, а, может, и первоначальная излишняя идеализация этой страны...
Честно говоря, попасть в Абхазию я мечтала уже давно. Каждую наступающую весну я планировала, что вот в этом-то году уж обязательно. Как только наступит осень и улицы нашего северного городка расползутся в грязные лужи, сверху начнет сыпать ледяными иголками дождь, я обязательно уеду в теплые южные края, где все еще светит солнце, столбик термометра переваливает за двадцать, а в прозрачной морской воде плавают ожидании меня стаи дельфинов. Однако, когда дело доходило до осени, все время возникали какие-то спешные дела или идеи по поводу других поездок, и Абхазия плавно перекочевывала в планы на следующий год.
1. Казка
2. Чарлі Бакет
3. Тато і мама Чарлі — пан і пані Бакети; батько й мати пана Бакета — дідунь Джо та бабуся Джозефіна; батько й мати пані Бакет — дідусь Джордж і бабуня Джорджина, син Чарлі.
4. "Хатинка аж ніяк не була розрахована на стількох людей, і жилося їм там страшенно незручно. Мала вона всього дві кімнатки й однісіньке ліжко. Ліжко віддали чотирьом стареньким, бо вони ж такі кволі й утомлені. Такі втомлені, що ніколи й не злазили з ліжка.
Дідунь Джо та бабуся Джозефіна лежали з одного кінця, а дідусь Джордж та бабуня Джорджина — з другого.
Пан і пані Бакети спали з малим Чарлі Баке-том в іншій кімнатці, на матрацах на підлозі.
Влітку це ще було сяк-так, а от узимку, коли по підлозі цілісіньку ніч віяли крижані протяги, ставало нестерпно.
Вони й не мріяли купити кращу хату, чи хоч би ще одне ліжко, бо були дуже вбогі."
5. З усієї родини роботу мав тільки пан Бакет. Він працював на фабриці зубної пасти, де цілий день сидів на лаві, накручуючи кришечки на тюбики з пастою.
6. Шоколад
7. Мрією Чарлі був шоколад, він захоплювався історією шоколадної фабрики Віллі Вонки.
8. Чарлі Бакет міг відчути смак шоколаду єдиний раз на рік, на свій день народження.
9. "Гіршої муки годі було уявити:
У цьому місті, майже біля самої хатинки, де мешкав Чарлі, стояла ВЕЛИЧЕЗНА ШОКОЛАДНА ФАБРИКА!"
ответ к заданию по физике
