Закоханим допомагають з’єднатися слуги Ніколь і Ков’єль, які представляють народні типи. Весела й гостра на язик Ніколь і винахідливий та кмітливий Ков’єль втілюють позитивне, природне, гуманне начало. Ці образи протиставлені егоїзму буржуазії та ницості дворянства. Слуги висловлюють розумні, тверезі оцінки подій та людей, вони активніші від своїх хазяїв. Без витівки, яку придумав Ков’єль, Люсіль і Клеонт не змогли б одружитися. Те, що всю «режисуру» розіграшу автор віддає Ков’єлю, підкреслює глибоку віру Мольєра в народ, у його розум і творчі можливості, у здатність відновити справедливість.
Хоча в кожному з персонажів підкреслюється якась одна риса, не можна не помітити, що Мольєр у п’єсі «Міщанин-шляхтич» прагнув до багатогранності зображення людських характерів (так, Журден — утілення не тільки гіпертрофованого марнолюбства, а й наївності, невігластва, практичності тощо). Ця неоднозначність образів була новим кроком у розвитку жанру класицистичної комедії.
Я – вільна людина, тому що…
Чому бажання людини бути вільною, завжди є таким актуальним у всі віки?
Людство хотіло волі у рабовласницькі часи, прагнуло у царські. І на сьогоднішній день бажання свободи волевиявлення є наріжним каменем у суспільстві. У кожного воно проявляється по-різному. Хтось хоче звільнитись від зобов’язань. Хтось від норм поведінки, а комусь достатньо прокидатись у своїй домівці поряд з близькими людьми і займатись улюбленою справою. Як бачимо, поняття волі носить в собі досить широкий зміст…