Кіммері́йці або кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я
1)Определим сколько спирта и воды по отдельности должны получить 3к+5к=12 к=12/8, спирта 3*12/8=4.5 воды 5*12/8=7,5 2)Определим сколько спирта и воды в каждом ведре, взятом из бочек в 1 бочке спирта 2/5=0.4 воды 3/5=0.6 во 2 бочке спирта 0.3 воды 0.7 3) Пусть нужно взять а ведер из 1 бочки и в ведер из 2 бочки, получаем систему уравнений 0.3а+0.4в=4.5 умножаем -3 0.7а+0.6в=7.5 2 -0.9а-1.2в=-13.5 1.4а+1.2в=15 складываем 0.5а=1.5 а=3 подставляем в 1 уравнение 0.3*3+0.4в=4.5 0.4в=3.6 в=9 ответ 3 ведра из 1 бочки и 9 ведер из 2 бочки
Винницкая область богата нерудными полезными ископаемыми. Хозяйственное значение имеют месторождения каолинов и строительного камня . Крупнейшие из них - Глуховецкое месторождение каолина , Турбовское месторождение каолина , Великогадоминецьке месторождение каолина . На территории области обнаружено около 50 месторождений гранитов , гнейсов , Песчаники , крупнейшие из них - Витавське , Гниванское , СТРИЖАВСКИЙ , Жежельовське . Есть также месторождения фосфоритов ( Жванське ) , мела , гипса , глин , песка .
Відповідь:
Кіммері́йці або кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я
Пояснення: