Климат стал более засушливым. Началось наступление пустынь. Степь уже не могла прокормить большое количество людей. Кочевники вынуждены были или голодать, или переселиться в другие, более богатые земли.Кочевники постоянно вели войны с целью грабежа и захвата рабов.Вооружение: лук и колчан, меч, кинжал, так же в бою они использовали специально обученных собак и лошадей.
Боевая тактика: успешность набегов объяснялась тем, что гунны много чему научились у китайцев в военном деле. К тому же лёгкая конница одерживала верх над китайской пехотой. Они использовали клинообразный строй и могли наносить удар противнику с необычайной быстротой.Дети все время проводили в кибитках, в разъездах по горам и долинам. С детства привыкали переносить голод и холод. Одевались они в грубые холщовые рубахи и носили на голове шапку с висячими ушами. Матери следуют за ними в телегах, кормят детей и ткут грубую ткань. Никто из них не пашет земли, они постоянных жилищ не имеют, а живут как бродяги.
Объяснение:
Можешь сократить для себя
Ещё смотря какой почерк
Засновником романтизму в живописі вважають іспанця Франсіско Гою
Найпослідовніші позиції романтизму виробили митці Франції. Саме там до болю гостро відчувався розрив між гуманістичним ідеалом та жорстокою дійсністю країни, що вела безкінечні війни, страждала від нівелювання особистості і практичного винищення молодого покоління у військових авантюрах Наполеона, розчарування у частих змінах політичної влади і відсутності перспектив стабільності. Романтизм Франції (на відміну від інших національних шкіл) мав також патріотичну, суспільну складову, яку яскраво втілили Теодор Жеріко в картині-спротиву «Пліт Медузи» та Ежен Делакруа — в картинах «Свобода, що веде народ» та «Винищення греків турками на Хіосі» («Різанина на Хіосі»). Унікальним явищем французького і європейського романтизму став барельєф «Марсельєза» на Тріумфальній арці в Парижі (скульптор — Франсуа Рюд).
Лише з часом патріотична складова французького романтизму зійшла нанівець, а митці перейшли на позиції індивідуального спротиву брутальній буржуазній дійсності (Ежен Делакруа, Альфред Мюссе, Жорж Санд, Стендаль, Віктор Гюго, в Британії — Джордж Гордон Байрон та ін.)
Дещо хворобливі форми мав романтизм Британії, де відомі його представники зосередились на відтворенні фантастичних чи фантасмагоричних картин розпаленої свідомості (Вільям Тернер, Генрі Фюзелі, Вільям Блейк, частково Джон Констебл).
ответ к заданию по русскому языку
