Она наверное покажется странной, но мы придумали когда-то такую игру и играли в неё. Называется она "Инвалид", да да инвалид:)))
Выглядит она как обычный волейбол по кругу(передавать мячик в любом порядке по кругу), но вот в чём её фишка - тот кто не сможет поймать и передать мячик получает наказание. Игрок, который бросил человеку мячик, а тот его не поймал, забирает одну часть тела у человека(например ногу правую или левую не важно, и человек должен стать на одну ногу, либо глаз - закрыть один глаз). Выходит очень увлекательно и забавно))) Обожаем эту игру
Место проведения: спортзал, открытая площадка. Минимальное количество игроков: 6. Вид: с водящим. Развивает: быстроту, взаимовыручку. Армянская народная игра. На земле очерчивается достаточно большая площадка, а сами участники делятся на ловцов и убегающих. На каждые 5 игроков назначают одного ловца. Ловцы выходят за пределы поля, а убегающие свободно располагаются на площадке. По сигналу ловцы преследуют остальных игроков, стремясь одного из них осалить. Осаленный должен сразу же замереть на месте, в том положении, в котором его осалили, становясь "статуей". Осаленного, может попытаться "освободить" касанием любой игрок. Убегающим запрещено покидать пределы поля. Игра ведется до тех пор, пока все убегающие не будут осалены. После чего выбирают других ловцов, и продолжают игру.
(Не с инета=)
Объяснение:
У комедії М.В. Гоголя «Ревізор» одним з головних і яскравих персонажів є городничий, звуть його Антон Антонович Сквозник-Дмухановський. Він людина вже у віці, тридцять років свого життя він присвятив службі.
Городничий погано справляється зі своїми обов’язками. Він запустив місто і абсолютно нічого не робить для його благоустрою. Антон Антонович шукає лише б збагатитися за рахунок міста. Він є жадібним і ненаситним людиною.
Городничий розкрадає казну, він вважає за краще покласти собі в кишеню гроші, які виділяються на будівництво церкви. Жителі міста не задоволені городничим, він оббирає лавки, бере хабарі у громадян свого міста. Він не чесна людина і часто порушує закони, наприклад, забирає в армію тих, кому не належить туди йти.
Він любить грати в ігри в карти з іншими чиновниками міста. У городничого за плечима багато гріхів. Однак це не заважає йому відвідувати церкву щонеділі.
Серед чиновників Антон Антонович вважається розумною людиною, все знають, що він свого не упустить. Однак, насправді ця людина дурень і нероба, він вміє тільки давати порожні обіцянки, красиво говорити і розписуватися, а ще мріє стати генералом.
Антон Антонович сполошився лише тоді, коли дізнався, що в місто приїжджає ревізор. Він бажає ретельно підготуватися до його приїзду. Городничий наказує навести порядок на вулицях міста, в лікарнях і навчальних закладах. Він велить говорити, що церква, на яку ще п’ять років тому виділялися гроші не добудована, так як під час будівництва згоріла.
У нього є дружина і дочка, до них він ставиться добре, він повідомляє їх в листі про приїзд ревізора, ніжно називаючи дружину «ясочкою».
В кінці комедії він залишається обдуреним заїжджим людиною з Петербурга, якого він прийняв за ревізора.
Варіант 2
Городничий – один з персонажів п’єси «Ревізор» М.В. Гоголя. Там немає позитивних чи негативних персонажів. Гоголь намагався акцентувати увагу на реальні події в цілому, а не окремих людей.