ответ:
родился 31 января 1797 г. в лихтентале близ вены в семье школьного учителя. отец и старшие братья обучили франца игре на скрипке и фортепиано.
красивому голосу с 1808 по 1812 г. он был певчим венской придворной капеллы, одновременно обучаясь в конвикте (хоровое училище-интернат). здесь наставником шуберта по композиции был до 1816 г. а. сальери.
с 1814 г. шуберт учительствовал в школе отца, правда, не чувствуя особой склонности к этому. в 1818 г. он оставил преподавание и всецело занялся творчеством. уже за время своей недолгой работы в школе шуберт создал около 250 песен, среди которых шедевр мировой вокальной лирики «лесной царь» (1814 г.; на стихи и. в. гёте).
основой творчества шуберта стала песня. всего им написано более 600 произведений этого жанра. среди них вокальный цикл «прекрасная мельничиха» (1823 г.; на стихи в. мюллера) -— простая и трогательная любви скромного подмастерья и дочери хозяина мельницы. это один из первых вокальных циклов в музыки.
в 1823 г. шуберт стал почётным членом штирийского и линцкого музыкальных союзов. в 1827 г. им был написан ещё один вокальный цикл на стихи мюллера — «зимний путь». уже посмертно, в 1829 г., вышел последний вокальный сборник композитора — «лебединая песня».
кроме вокальных сочинений шуберт много писал для фортепиано: 23 сонаты (из них 6 незавершённых), фантазия «скиталец» (1822 «экспромты», «музыкальные моменты» и др. в период с 1814 по 1828 г. написаны 7 месс и « реквием» (1818 г.) — основные сочинения шуберта для солистов, хора и оркестра.
для камерного ансамбля композитор создал 16 струнных квартетов, 2 струнных и 2 фортепианных трио и др. он писал также оперы («альфонсо и эстрелла», 1822 г.; «фьера-брас», 1823
умер 19 ноября 1828 г. в вене.
если слишком длинно - повыкидывай то, что считаешь лишним.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.