Відповідь:Ангіна – одне з найпоширеніших простудних захворювань
Це заразна хвороба, яку можна отримати після контакту з хворою людиною. Переохолодження та знижений імунітет теж відіграють свою роль, оскільки сприяють активізації хвороботворних мікроорганізмів. Підвищений ризик захворіти на ангіну також є у тих, хто страждає на захворювання носоглотки (аденоїди, синусит, гайморит). Провокувати хворобу може і поганий стан ротової порожнини (карієс, запалення пародонту).
Ангіну легко впізнати, широко розкривши рот. Червоні запалені мигдалини, нерідко з гнійним білим нальотом, або з гнійними включеннями в поглибленнях мигдалин – таке запалення називається тонзиліт. Крім запалених мигдаликів, захворювання проявляється й іншими симптомами: слабкість, висока температура, втомлюваність, озноб, болі в суглобах, при ковтанні, збільшення лімфатичних вузлів під вухами і під нижньою щелепою.
Розрізняють кілька типів ангіни, які відрізняються одна від одної симптоматикою, ступенем важкості та тривалістю. Тому при нездужанні треба негайно відвідати сімейного лікаря, а не займатися самолікуванням. Самостійний прийом різноманітних препаратів може негативно позначитись на результаті лікування. Це та хвороба, якою в жодному разі не можна нехтувати і пускати на самоплив! Вона може перейти в більш важку форму або стати причиною хронічного тонзиліту, після чого лікувати ангіну доведеться мінімум раз на рік. Також ангіна здатна призвести до незворотних наслідків у всьому організмі, стати причиною таких хронічних хвороб, як ревматизм (захворювання суглобів), серцева та ниркова недостатність.
Пояснення:
Техника прыжка в высоту перешагивание»
В прыжках в высоту с разбега спортсмен должен преодолеть планку на максимально возможной высоте. Прыжок в высоту имеет смешанную циклически-ациклическую структуру движений, обусловливающую сложную технику с рядом переходных фаз, связывающих ее отдельные части. Сложность этих фаз состоит в том, что в них происходит переключение координации движений с изменением их структуры и перераспределением скорости и усилий. Особенно сложной по характеру переключений и техническому выполнению является фаза перехода от разбега к отталкиванию. В ней заключаются динамическая и техническая основы, обусловливающие достижение высоких результатов.
В настоящее время на соревнованиях по легкой атлетике спортсмены используют фосбери», обучение которому предъявляет строгие требования к местам приземления. В образовательных учреждениях изучают технику прыжка в высоту перешагивание», который является наиболее по технике движений в фазе полета и безопасным по характеру приземления. В подготовке спортсменов прыжки данным могут использоваться для совершенствования техники отталкивания. При обучении технике прыжков в высоту преподаватель должен ориентироваться на современную технику разбега в сочетании с отталкиванием, которая является наиболее эффективной.
В прыжках в высоту выделяются следующие части: разбег, отталкивание, полет (переход через планку), приземление.
В разбеге решаются следующие задачи:
набрать оптимальную горизонтальную скорость;
обеспечить положение туловища для эффективного выполнения отталкивания.
Объяснение:
ответ к заданию по русскому языку
