Первое слово: НЯНЯ
Второе слово: ЯНУ
Третье слово: МЫЛОМ
Четвёртое слово: МЫЛА
Схема.
Слово «НЯНЯ» содержит 4 буквы, 2 слога, 4 звука, транскрипция слова — [н'ан'а], часть речи — существительное. Ударение ставится на 1-й слог, на букву я — ня́ня.
Здесь всего 4 слога: я-вле′-ни-е. Ударение падает на второй. Звуковая характеристика букв: я [й] - согл., непарный мягкий, непарный звонкий, сонорный [и] - гласн., безударныйв [в] - согл., парный твердый, парный зв.
Слово «МЫЛО» можно разделить на 2 слога: мы-ло
можно разделить на 2 слога: мы-лоУдарение падает на первый слог мы́ло.
можно разделить на 2 слога: мы-лоУдарение падает на первый слог мы́ло.Транскрипция слова [мыла] — это графическая запись звучания.
В слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.
слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.Транскрипция слова [мыт’]
слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.Транскрипция слова [мыт’]м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный, твёрдый парный
слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.Транскрипция слова [мыт’]м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный, твёрдый парныйы — [ы] — гласный, ударный
слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.Транскрипция слова [мыт’]м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный, твёрдый парныйы — [ы] — гласный, ударныйт — [т’] — согласный, глухой парный, мягкий парный
слове мыть 1 слог: Мыть. Ударение ставится на единственную гласную мы́ть.Транскрипция слова [мыт’]м — [м] — согласный, звонкий непарный, сонорный, твёрдый парныйы — [ы] — гласный, ударныйт — [т’] — согласный, глухой парный, мягкий парныйь — [ — ] не обозначает звука
Объяснение:
Поява поезій "Чайка на крижині" та "Крила" пов'язана з перебуванням поетеси Ліни Костенко в Польщі, зокрема в порту міста Щецин, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі.
Лірична героїня гає за красою Одри, кораблями біля причалів. Наступає весна, ламається крига. На одній із крижин жінка побачила чайку:
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі — темній, широкій —
На останній крижині самотня чайка пливе.
Крижина тонка й прозора, але чайці байдуже, вона не боїться загибелі в темних водах холодної річки, бо може злетіти будь-якої миті:
— Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?
Це спонукало жінку до роздумів про смисл життя людини. Я думаю, що є щось спільне між ліричною героїнею та чайкою: може, самотність, а може, "крилатість". Адже й людина має крила, але, як птах, не літає, бо людські крила зроблені не з пір'я.
Поезія "Крила" продовжує основну думку вірша "Чайка на крижині" про крилатість людини:
А як же людина?
А що ж людина?
Живе на землі.
Сама не літає.
А крила має.
Крилами, які тримають людину на землі, є чесність, щирість, поривання, вірність у коханні, довіра, працьовитість, щедрість, поетичність, надія, мрія, тобто усе найкраще, чим ми живемо. Життя безкрилої людини, котра не вміє мріяти, сіре й нецікаве. Вірш побудований на рефренах, на переліченні та протиставленні, короткому й чіткому вираженні думки.
