Альфред Маргул-Шпербер — румунський письменник, публіцист і перекладач.
Народився письменник 23 вересня 1898 року в Сторожинці. Походив з асимільованої єврейської сім'ї. Його батько був керуючим і бухгалтером, а мати Альфреда — вчителька музики (її єврейське ім'я Маргула поет надалі зробив своїм літературним псевдонімом).
Він рано зблизився з румунським оточенням свого рідного містечка. Навчався в німецькій гімназії в Чернівцях. У 1914 році разом з батьками втік від російської окупації до Відня, там же відбулися його перші контакти з робітничим рухом.
У Відні він здав іспити на атестат зрілості і відправився на рік добровольцем на Східний фронт, де був написаний цикл пацифістських віршів "Die schmerzliche Zeit" ( "Хворобливе час").
Після закінчення війни Альфред повернувся до Чернівців, гле почав вивчати право, але через кілька місяців перервав заняття, оскільки його не задовольняв низький рівень викладання в тільки що румунізували університеті.
Перші його публікації з'явилися в журналах "Der Nerv" (Чернівці), "Das Ziel" (Кронштадт / Брашов), "Zenit" (Аграм / Загреб), "Selbstwehr" (Прага).
З 1920 р Шпербер довго живе за кордоном (Париж, Нью-Йорк). Там він знайомиться з Іваном Голлем, Уолдо Франком, переводить "каліграм" Г.Апполінера, "безплідну землю" Т. С. Еліота, поезію Роберта Фроста, Уоллеса Стівенса, Е.Е.Каммінгса, фольклор американських індіанців. Він співпрацює з "New York Journal of The People", займається випадковими підробітками (керівник емігранского пункту в Парижі, робітник-металіст, вуличний торговець, мийник посуду, клерк, службовець банку в Нью-Йорку). У цей час створюється експресіоністський цикл "Elf grosse Psalmen" ( "Одинадцять великих псалмів").
У 1924 р в зв'язку з хворобою легенів Шпербер повертається до Чернівців. Він редагує газету "Czernowitzer Morgenblatt", де підтримує багатьох молодих талановитих літераторів. У 1933 р за наполяганням свого тестя-підприємця Шпербер переселяється в містечко Бурдужень в Південній Буковині, де відповідає за іноземну кореспонденцію на великий бойні, яка експортує м'ясо в країни Західної Європи. У цей час він активно листується з відомими європейськими літераторами.
У 30-ті роки з'являються перші збірки віршів "Gleichnisse der Landschaft" ( "Параболи ландшафту", Сторожинець, 1934) і "Geheimnis und Verzicht" ( "Таємниця і зречення", Чернівці, 1939). У них переважає символічний пейзажний вірш з суворою класичної метрикою і строфікою.
У 1940 р після окупації Північної Буковини совесткімі військами Шпербер переселяється в Бухарест. Завдяки заступництву румунських друзів йому вдається уникнути депортації. Під час війни він підробляє приватним учителем іноземних мов.
Після 1944 р Маргул-Шпербер стає центральною фігурою німецькомовної літератури Румунії. Він розгортає многокранную інтенсивну діяльність вільного письменника і перекладача, стає безкорисливим покровителем багатьох буковинських поетів, в тому числі і молодого Пауля Целана.
Помер 3 січня 1967 року в Бухаресті.
Йоганн Кеплер (рис. 4.3) визначив, що Марс рухається навколо Сонця по еліпсу, а потім було доведено, що й інші планети теж мають еліптичні орбіти.
Перший закон Кеплера. Всі планети обертаються навколо Сонця по еліпсах, а Сонце розташоване в одному з фокусів цих еліпсів (рис. 4.4, 4.5).
Головний наслідок із першого закону Кеплера: відстань між планетою та Сонцем не залишається сталою і змінюється в межах: rmax < г> гmin.
Точка А орбіти, де планета наближається на найменшу відстань до Сонця, називається перигелієм (від грец. peri — поблизу, relios — Сонце), а най- віддаленішу від центра Сонця точку В орбіти планети назвали афелієм (від грец. аро — далі). Сума відстаней у перигелії та афелії дорівнює великій осі АВ еліпса: rmax +гтЬі =2а . Велика піввісь земної орбітi
На зображенні: Планети обертаються навколо Сонця по еліпсах.
AF1 = rmin у перигелії;
BF1 = rmax — в афелії
Земля в перигелії З—4 січня наближається до Сонця на найменшу відстань — 147 млн км Земля в афелії З—4 липня віддаляється від Сонця на найбільшу відстань — 153 млн км (ОА або OB) називається астрономічною одиницею. 1 а. о. 149,6 106 км.
Ступінь витягнутості еліпса характеризується ексцентриситетом е — відношенням відстані між Фокусами 2с до довжини великої осі 2а, тобто 0<е<1.
Орбіта Землі має маленький ексцентриситет е =0,017 і майже не відрізняється від кола, тому відстань між Землею та Сонцем змінюється в невеликих межах від rmin =0,983 а. о. в перигелії до rmax = 1,017 а. о. в афелії.
Орбіта Марса має більший ексцентриситет, а саме 0,093, тому відстань між Землею та Марсом під час протистояння може бути різною — від 100 млн км до 56 млн км. Значний ексцентриситет (е = 0,8...0,99) мають орбіти багатьох астероїдів і комет, а деякі з них перетинають орбіту Землі та інших планет, тому інколи відбуваються космічні катастрофи під час зіткнення цих тіл.