Церковь стоит на холмике, в самой середине поселка. Окна её светят огнями. Колокольня — старая, высокая, темная — тонет вершиной в лазури.
Скрипят ступени лестницы… Старый звонарь Михеич поднимается на колокольню, и скоро его фонарик, точно взлетевшая в воздухе звезда, виснет в пространстве.
Тяжело старику взбираться по крутой лестнице. Не служат уже старые ноги, поизносился он сам, плохо видят глаза… Пора уж, пора старику на покой, да бог не шлет смерти. Хоронил сыновей, хоронил внуков, провожал в домовину старых, провожал молодых, а сам все еще жив. Тяжело!.. Много уж раз встречал он весенний праздник, потерял счет и тому, сколько раз ждал урочного часа на этой самой колокольне. И вот привел бог опять…
Втеча
Поруч працювали полонені жінки. Раптом Іван на собі зловив зневажливий погляд однієї з них, про що далі розповідає повість «Альпійська балада». Короткий зміст навряд чи зможе в точності передати, як від цього погляду відчув себе Терешка в цей момент. Цей погляд в його душу немов хлюпнув окропом пронизливим болем докору. У цей момент то останнє, що дозволяло ще себе контролювати, в ньому раптом обірвалося. Він різко схопився з колін, після чого німця вдарив в щелепу. Той вихопив пістолет, але несподівано пролунав вибух, і цех став невидимим в хмарі пилу. Іван з рук офіцера вирвав зброю і стрімко побіг. Дивом не потрапивши в воронку, він перестрибнув через огорожу, набитими залізними піками, і виявився на картопляному полі.
короткий зміст альпійська балада Бикова
Трохи далі виднівся справжній густий ліс, тількиб до нього добігти Терешка не встиг, оскільки його наздогнали собаки. Але одну з них він застрелив. Пістолет заклинило на другому пострілі. Пес стрибнув, але чоловікові вдалося схопити його за нашийник і переламати хребет. Все, шлях до лісу виявився вільний.
Объяснение:
ответ к заданию по физике
