Існує маса легенд про походження назви села, втім жителі цього краю розповідають, що жив тут колись багач, який скуповував навколишні землі. У нього була донька Синь. Коли батько відправлявся завжди на чергову зустріч, дочка благала взяти її зі собою, але тато не брав дівчину, пояснюючи, що вона ще маленька. Та одного разу Синь таки вмовила батька, і він взяв її з собою з умовою, що вона гратиметься на одній галявині і нікуди не ходитиме більше. Дівчина, як і домовлялись, сиділа та чекала батька, який залагоджував свої справи, аж раптом почула, як лунає звук чи то сопілки, чи то трембіти. І поманив цей спів її за собою, піднялася дівчина на гору і побачила хлопця, бідно одягненого, який пас овець. Синь вмостилася і слухала, як грає хлопець, що називався Вир. Коли батько повернувся на домовлене місце і побачив, що доньки немає, здійняв шум і організував пошуки. Дуже швидко багачеві розповіли, що дівчина таємно бачиться з Виром. Дізнавшись, що вона спілкується з бідняком, тато наказав своїм слугам скинути хлопця з гори, де він співав, у прірву. І коли наступного разу Синь прибігла на побачення та не застала хлопця, вона сіла на горі і так плакала, що залила своїми слізьми усю прірву, куди скинули хлопця. Так і утворилося озеро, а назвали його в честь закоханих."
Також озеро має назву Морське око Карпат, оскільки воно має округлу форму, а посередині озера розташований маленький острівець, що нагадує зіницю.
Ол заман сондай еді, бір құдықтан адам да, мал да су іше беретін. Ертеңгісін апамыз шай дайындап жүріп, сырттағы ер кісілердің шуылдаған дыбысын құлағы шалып қалды. Тыныштық болар деп сыртқа шығып қараса, құдық айналасы бір топ ер кісі, құдыққа түскен тайыншаны шығара алмай әлек болуда екен. Үйден жеңіл киініп шыққан апамыз бұларға мырс күліп, бұйыра сөйледі. Арқанды дұрыстап тартыңдар – деді, де өзі үйге кіріп кетті. Тәрбие ме, ол кезде үлкен кісінің айтқан сөзі талқыланбайтын.
Дегендей ақ ер кісілер, төрт аяқтап құдыққа түскен тайыншаның төсі мен шабының арасынан арқан салып дайындағаны сол еді, апамыз беліне көрпеше орап құдық жанына келді. Арқанды беліне айналдыра тартып, екі қолмен арқанды екі жақты ұстап, аяғын құдық ернеуіне тіреп көтеріп лақтырып жіберді. Әдепкіде ер кісілер тек «ап» деген айқайды естіген. Қараса тайынша құдықтан әрі сұлап жатыр екен. Ер кісілер ұялдыма ылдым-жылдым тайыншаны арқаннан босатып, апамызды демеп үйіне жеткізіп салды.
Объяснение:
2) Боярин
3) Великий князь