Точної дати виникнення футболу не відомо, але можна з упевненістю сказати, що історія футболу налічує не одне століття і торкнулася чимало країн. Ігри з м'ячем були популярні на всіх континентах, про це говорять повсюдні знахідки археологів. У Стародавньому Китаї існувала гра, відома як «Цуцзюй», згадки про яку були датовані другим століттям до нашої ери. За заявою ФІФА в 2004 році, саме вона вважається найбільш древньою з попередників сучасного футболу.
В Японії подібна гра носила назву «Кемарі» (в деяких джерелах «Кенатт»). Перша згадка про Кемарі зустрічається в 644 році нашої ери. У кемарі грають і в наш час в синтоїстських святилищах під час фестивалів. В Австралії м'ячі робили з шкур щурів, сечових міхурів великих тварин, з скручених волосся. На жаль, правил гри не збереглося. У Північній Америці теж був предок футболу, гра називалася «pasuckuakohowog», що означає «вони зібралися, щоб пограти в м'яч ногами». Зазвичай гри проходили на пляжах, м'яч намагалися забити в ворота шириною близько півмилі, саме ж поле було в два разів довше. Число учасників гри доходило до 1000 чоловік.
1) Так удобнее, заготовка не скользит.
2)Для получения отверстия заготовку размещают на торце деревянного бруска, устанавливают бородок в нужном месте и ударом молотка пробивают отверстие. При этом края отверстия с нижней стороны заготовки получаются отогнутыми, и их нужно выровнять ударами киянки.
3)чтобы сверло не "уехало" в начале сверления
4)Тем самым создают жесткость или как правильно выразиться. Ну что бы сверло на выходе не сверлило воздух, а деревяшку. И сверлить надо почти без нажима. тогда и отверстие получится отличное.
5)Чтобы в конце сверления при выходе сверла из заготовки отверстие получалось с ровными краями, и чтобы не повреждалась поверхность крышки верстака.
