Твір «Ідеальне суспільство»
Досить часто ми чуємо від людей скарги по оточення або суспільства. Іноді кожному з нас хочеться звинуватити інших у своїх невдачах, тому що це легше. Погано здав іспит, бо не виспався через гучну музику у сусіда, машина швидкої до запізнюється, тому що водій ледар, а дороги погані, тому що комунальники нероби тощо. А хто з нас замислюється, перш ніж нарікати на суспільство, наша власна в ньому роль і чи повністю ми її виконуємо, щоб мати право на невдоволення іншими?
Мені здається, перш за все потрібно починати з себе. «Забрався геть сам вранці - ретельно прибери і свою планету» - це слова Маленького принца з однойменної повісті А. Сент Екзюпері. Хлопчик, як ми дізнаємося з його розповіді, живе на крихітній планеті, яка може розірватися від коренів баобабів, якщо вчасно його не викоренити. Тому кожен жителю цієї планети припадає позбуватися найменших паростків небезпечного для його землі дерева.
Зрозуміло, що історія фантастична, а нашій планеті не загрожує коріння баобабів. Однак мова йде про те, що людина повинна брати ініціативу і відповідальність на себе заради загального блага. Кожна в тій мірі, що йому відведена.
Продавщиця в магазині повинна ввічливо і вміло обслуговувати клієнтів, робочий на заводі або фабриці стежити свою справу, учень сумлінно вчитися тощо. Нескінченно можна перераховувати, що і кому потрібно робити. Але всі ці настанови зводяться до одного простого висновку. Якби кожен просто відповідально ставився до своєї роботи або діяльності в цілому, то картина світу стала б краще, досконаліше.
Якщо кожен день прибирати свою «планету», то не буде ніякого приводу для нарікань на оточення. Такий, як на мене, секрет ідеального суспільства.
Объяснение:
Объяснение:
1)
Руно́ — снятый шерстяной покров овец и баранов. Вес руна может различаться, в зависимости от величины, количества кожных складок, от степени оброслости частей тела, а главное — от густоты шерсти. ... «Благородная» шерсть состоит из правильно извитых, в виде цилиндрика, косичек.
2)
Шёлк — мягкая ткань из нитей, добываемых из кокона тутового шелкопряда. Изначально шёлк происходил из Китая и был важным товаром, который доставлялся в Европу по Шёлковому пути. Толщина волокна — 20—30 микрометров. Длина шёлковой нити (шелковины) из одного кокона достигает 400—1500 м.
3)
На ощупь: льняная ткань - более жесткая, а при прикладывании к голому телу дает ощущение холода.
На смятие: льняная ткань дает жесткие, плохо расправляющиеся складки. Льняная ткань почти не тянется ни по основе, ни по утку, в то время как хлопчатобумажная ткань тянется по утку.
На разрыв нити: у льна концы будут остроконечные, а у хлопчатобумажной ткани - пушистые и ровные.
Таким же образом можно безошибочно отличить натуральный шелк от искусственного шелка и шерсть от полушерсти и смешанных тканей.
На глаз: искусственный шелк имеет резкий металлический блеск, а натуральный шелк - нежно-матовый.
На ощупь: искусственный шелк жесткий, в то время как натуральный - мягкий. Шерстяные ткани, в зависимости от природы волокна и его строения, могут быть очень мягкими, полугрубыми и грубыми.
На смятие: искусственный шелк дает жесткую, плохо расправляющуюся складку. Шерстяные ткани являются наиболее упругими и эластичными. Чистошерстяные ткани мягкие, после смятия расправляются медленно и полностью. Полугрубые и грубые чистошерстяные ткани - после смятия дают быстрое и резкое распрямление.
4)
Ниже перечислены характерные признаки для определения стороны ткани: - лицевая сторона более гладкая и менее ворсистая; - лицо ткани более чисто и лишено всевозможных дефектов; - ткани, имеющие ворс с обоих сторон, более ворсисты (более густой ворс) с лицевой стороны; - ткацкий рисунок с лицевой стороны более отчетливый и рельефный
5)
К механическим свойствам тканей относятся: прочность, сминаемость, драпируемость, износостойкость. Прочность — это ткани противостоять разрыву. Это одно из важных свойств, влияющих на качество ткани. Прочность ткани зависит от прочности волокон, структуры пряжи и ткани, от характера отделки ткани.
Найдём отношение среднеквадратичной и средней арифметической скорости для одной и той же молекулы, находящейся при температуре Т
Из уравнения следует, что средняя арифметическая скорость молекулы определится как, <vар> = <vкв>/1,085 = 922 м/с.