1?
2 при прыжке надо приседая размахивать руками3 Техника выполнения прыжков в длину с места
Давайте подробно рассмотрим технику выполнения прыжков в длину с места поэтапно.
Подготовка к прыжку
Это первый этап, который подразумевает принятие начальной позиции. Это важная фаза, так как во многом именно от нее зависит сила толчка и общий результат упражнения. Чтобы занять правильную позицию вы должны выполнить следующие действия:
Станьте у стартовой линии.
Ноги должны располагаться на уровне плечевых суставов.
Поднимите руки и одновременно приподнимитесь на носки, прогибая поясницу.
Руки опускаются вниз и слегка отводятся назад. Локтевые суставы необходимо согнуть, чтобы появилась возможность выдвинуть тело вперед.
Ноги ставятся на все стопу.
Сгибайте коленные и тазобедренные суставы так, чтобы они оказались на уровне носков.
4 Когда атлет находится в воздухе, необходимо подтянуть коленные суставы к груди, а тело вытянуть в прямую линию. Когда стадия полета завершается, руки необходимо опустить, а стопы вынести вперед. После этого происходит контакт с землей и атлет приземляется. Вот все движения, которые необходимо выполнять прыгуну во время полета и приземления:
При контакте с землей необходимо вывести руки вперед, чтобы было проще удерживать равновесие.
Коленные суставы сгибаются, чтобы приземление было упругим и тем самым снижается нагрузка на суставно-связочный аппарат.
Когда атлет приземлился, он должен выпрямиться и покинуть зону выполнения упражнения
Здесь необходимо дать небольшое пояснение, если вы хотите добиться максимальных результатов. Помните, что приземляться на распрямленные ноги категорически запрещено, так как может привести к получению травмы коленных суставов. Также вам следует сначала отработать все рассмотренные нами этапы техники выполнения прыжков в длину с места отдельно.После этого объедините их и переходите к тренировке всего упражнения в целом.
5 Чаще всего начинающие спортсмены и школьники недостаточно хорошо осваивают технику и в результате совершают следующие ошибки:
руки и ноги двигаются не согласовано;
ноги опускаются слишком рано;
коленные и тазобедренные суставы распрямляются не до конца;
малая амплитуда движения рук;
в момент контакта с землей прыгун падает.
Сразу хочется напомнить о важности качественной разминки перед тренировкой. Это крайне важный элемент всего занятия, который позволит вам избежать травм. Говоря о устранения ошибок при выполнении прыжка в длину с места, следует напомнить о наиболее частых причинах получения неудовлетворительных результатов — недостаточная сила мускулов ног и плечевого пояса, а также слабая общая физическая подготовка.
Если вы считаете, что с силовыми параметрами у вас все хорошо, но желаете прыгать дальше, то воспользуйтесь следующими рекомендациями:
Подойдите с полной ответственностью к изучению техники выполнения прыжков в длину с места.
Укрепляйте мускулы верхнего отдела корпуса с силовых упражнений.
Тренируйте другие виды прыжков: в высоту, тройной, с разбега и т. д.
Бегайте кроссы.
Ежедневно выполняйте упражнения для растяжки мускулов.
Следите за прогрессом в результатах и вносите соответствующие изменения в тренировочную программу для их улучшения.
Сонячна система складається з центрального тіла - Сонця; 9 планет (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон); супутників планет (44); малих планет - астероїдів (їх нараховується близько 50 тис.) та метеорних тіл і комет (близько 900).На поверхні Сонця температура досягає 6000 °С. За такої температури жодна речовина не може існувати у твердому або рідкому стані. Сонце складається із розварених газів. Температура в надрах досягає 20 млн. градусів.
На Сонці достатньо часто гаються серії спалахів. Найпотужніші з них зареєстровано з 6 по 14 березня 1989 року. Сонячні вибухи викликали на Землі настільки потужні магнітні бурі, що полярне сяйво перемістилося далеко на південь. Його могли гати навіть жителі Середземномор'я.
Перша якісна фотографія Сонця була зроблена в Парижі в 1845 році Ж. Б. Л. Фуко та А. І. Фізо. З 1858 року здійснюється регулярне фотографування Сонця.
Вага всіх планет складає близько 0,1% від ваги Сонця.
Середня відстань від Землі до Сонця - 149,6 млн. км. Цей відрізок відомий як астрономічна одиниця, діаметр Сонця укладається в ній 107 разів.
Афелій - точка на орбіті Землі, найвіддаленіша від Сонця (152 млн. км). Перигелій - точка на орбіті Землі, найближча до Сонця (147 млн. км).
Середня щільність Землі 5,5 г/см3, що удвічі більше за щільність граніту.
Земля на відміну від своїх ближніх сусідів - Марсу, Венери, Місяця та Меркурія, має досить сильне магнітне поле. Вісь магнітного поля не співпадає з віссю обертання, відхилення складає 11°.
Один раз на 500 тис. р. магнітне поле змінює свою полярність. У цей час гають масове вимирання біологічних видів.
Ексцентриситет (стиснення) земної орбіти (0,028) визначає коливання надходження сонячної радіації протягом року в інтервалі від 7 до 26%, що впливає на термічні й екологічні умови на Землі.
Швидкість руху вздовж орбіти тим вища, чим меншим є радіус (відстань від Землі до Сонця). Середня орбітальна швидкість Землі становить 29,765 км/с. У перигелії Земля перебуває на початку січня. Отже, в цей час рух по орбіті стає швидшим, тому зимове півріччя в північній півкулі коротше, ніж у південній.
Судячи з того, що рання геологічна історія Місяця відрізняється від земної, очевидно, ця планета захоплена Землею. Можливо, навіть з іншої галактики. Астрономи підрахували, що приблизно 200 млн. років тому супутник знаходився набагато ближче до Землі і що він постійно віддаляється й через пару мільйонів років може залишити нашу орбіту назавжди.
Рівноцінну кількість енергії Сонця, що поступає на Землю можна отримати спалюванням 200 млрд т кам'яного вугілля.
Значення припливів полягає в тому, що через розсіяння енергії Земля втрачає швидкість добового обертання. Щороку ефект сповільнення становить 1/40 000 с. За незалежними дослідженнями; доба 18 млрд. років тому становила 18 год. За рахунок сповільнення добового обертання коріолісова сила зменшується, що впливає на рух повітряних мас і течій. Також змінюється форма Землі.
Припливи постійно пригальмовують добовий рух Землі. Так, 500 млн. років тому доба складалася з 20,8 сучасних годин. Через 100 мли років доба на Землі буде довшою на 28 хв., а через 1 млрд. років - на 4 год. 40 хв.
Діаметр екватора Юпітера становить 142 700 км, що приблизно в 11 разів більше за діаметр Землі.
Объяснение:
