1)Тюркский период (555—745 гг.). Фрагменты здания из мемориального комплекса в Орхонской долине, Монголия.
2)Изображения тюрков из монгольского аймака Завхан.VI-VIII вв.
Тю́ркский кагана́т, Тю́ркютский кагана́т или Гёктюркский каганат[источник не указан 37 дней] — крупное средневековое государство в Азии, созданное племенным объединением древних тюрок во главе с правителями из рода Ашина. Одно из крупнейших государств в истории. В период наибольшего расширения (конец VI века) контролировало территории Северо-Восточного Китая (Маньчжурии), Монголии, Алтая, Восточного Туркестана, Западного Туркестана (Средней Азии), Казахстана, Крыма и Северного Кавказа. В 542 году этноним «тюрки» впервые встречается в китайских источниках.
Краткие факты: Тюркский каганат, 552 — 603 ...
Ранняя история
По легенде, от хуннского царевича и волчицы появился род Ашина. Они жили в горах Алтая, число их оценивалось в несколько сот семейств. Считается, что Ашина Асяньше стал вассалом жужаньского кагана. В середине V века Ашина поселились на южной стороне Алтая и стали добывать железо для жужаней.
Многочисленные племена народа теле, расселявшегося в северо-восточном Семиречье, долине Иртыша и Джунгарии, восстали против жужаней и в 482 году создали собственное государство. Оно просуществовало недолго, и в 516 году теле вновь попали в зависимость от жужаней. Одно из алтайских племён Ашина поставляло для жужанской империи железо. Этому племени суждено было сыграть особую роль в истории Евразии. Именно подданные Ашина стали впоследствии называться тюрками.
На Алтае вокруг племени Ашина сложился союз местных племен, принявших название «тюрк». В период своего существования в горах Монгольского Алтая тюрки-тугю оказались под властью жуань-жуаней и находились в зависимости от них до середины VI в.
Термин «вечный эль тюркского народа» впервые появляется в памятниках древнетюркской (орхонской) письменности VII—VIII вв. Эль рисуется военно-политическим организмом, объединяющим под деспотическим руководством каганов из аристократического рода Ашина различные группировки «собственно тюрок» (турк будун — «тюркский народ») и иные подвластные каганату племена.
Тюркский Каганат
В 545 году телесские племена вновь восстали против жужаней и во главе нового государства встал правитель тюрок-ашина Бумын. Последние слова кагана Юйцзюлюя Анагуя после поражения от Бумына: «Ты был моим оруженосцем».[источник не указан 371 день] В 551 году Бумын заключил союз с китайским царством Западная Вэй и, разгромив жужаней, принял титул «ильхан» («правитель народов»).
После смерти Бумына в 552 году на престол вступил его сын, принявший титул Кара Иссык каган, который нанёс полное поражение жужаням. После победы каган погибает при загадочных обстоятельствах, и государство возглавляет его брат Мукан-каган. В 553 году жужани были вновь разбиты, и тюрки стали хозяевами всей степи к востоку от Алтая. В следующем году начался поход тюрков на запад, возглавленный младшим братом Бумына Истеми-каганом. Усуни, ослабленные набегами жужаней, не оказали сопротивления, и уже в 555 году войска Истеми достигли Аральского моря. Однако племена уар и эфталитов, живших к северу от Арала, оказали яростное сопротивление и были покорены только к 558 году. Тюрки вышли к Волге, но не стали её переходить. Так, за короткий срок была создана огромная кочевая империя, охватывающая территорию от Волги до Хинганских гор.
В 561—563 годах тюрки заключили с Ираном союз против эфталитов. В 564 году войска шаха Хосрова Ануширвана заняли стратегически важную область — Тохаристан. В 565 году в битве у Нахшаба тюрки одержали победу, и Согд был присоединён к каганату. Основные силы эфталитов были разбиты тюрками в 567 году под Бухарой. После завоевания Средней Азии, каганат стал контролировать значительную часть Великого Шёлкового пути.
Объяснение:
У шостому класі ми вивчили багато творів, які заставили кожного з нас задуматися над певними моральними аспектами. Деякі з них актуальні й сьогодні.
Священні книги людства – Біблія, індійські Веди, Коран – у пошані людей певних віросповідань, їхні життєві дороговкази.
Християнські притчі про «», «» та інші піднімають різні морально-духовні питання, вчать жити за Божими заповідями.
Трагедія Евкліда «Прометей закутий» розповідає про титана, котрий за свою віддану до та служіння людям був жорстоко приречений на муки. Проблематика твору актуальна сьогодні, адже в наш нелегкий час українські воїни служать своєму народові, теж готові до самопожертви, багато з них повертаються каліками. Волонтери самовіддано допомагають захисникам, слабим та немічним.
Троянський кінь поем «Ілліада» та «Одісей» Гомера назавжди залишився знаком підступності та хитрості.
У творах давньогрецького елегійного поета Тіртея звучить тема захисту батьківщини. Вона завжди актуальна в сумний час, коли насувається загроза небезпеки.
Тепер мені стала відома палка лірика давньогрецької поетеси Сапфо про кохання та давнє сприйняття ідеалу жіночої краси. Її гімни, оди та святкові пісні, напевно, надихнули не одного майстра поетичного слова.
Персько-таджицький поет, мислитель, учений Омар Хайяма своїми філософськими чотиривіршами заставляє замислюватися, розмірковувати гати, дискутувати про людину – найдосконалішу істоту на Землі. Його творчість спонукає подумати про швидкоплинність часу та життя, місце та слід людини у ньому.
Французи вважають національним героєм Роланда. Героїчний епос «Пісня про Роланда» перекладена на багато мов, мелодійно звучить у опері «Роланд з Ронсево». Для них він назавжди залишиться правдолюбцем, патріотом, ідеальним воїном.
Епоха Відродження багата творчістю Шекспіра. Його сонети про величне й вічне почуття та щастя чи страждання, яке воно приносить. Ромео і Джульєтта з однойменної трагедії стали вічним образом палкого й чистого кохання, що перемагає ворожнечу та ненависть.
Ще один вічний образ Дон Кіхота – символ відірваності від реального світу. Безкорисливий мрійник слідує за мрією, здійснює небачені подвиги, які є примарними, бо вони не приносять користі іншим. Сучасними дон кіотами сьогодні можна назвати людей, що занадто захоплюються комп'ютерними іграми, уникають живого спілкування.
Вірш «Галерник» Луїса де Гонгора-і-Арагонте побудований, як і вся його творчість, на разючих контрастах. На мій погляд, цей невеликий вірш закликає не падати духом, зберігати надію на краще. Як і море, що омиває береги рідної батьківщини, тепер несе страждання галернику, хоч колись було втіхою гарного щасливого життя. І в думках єдине побажання невільникові – не зневіритись, щоб знову стати вільним.
Окремі твори Джона Донна перекладені відомими поетами на мою рідну мову. Сонет «Щоб мучить мене…» закликає людину не пристосовуватися до обставин, а завжди залишатися самою собою з високими моральними якостями.
Цікавою та повчальною є комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич». Бо і сьогодні можна зустріти журденів, котрі за гроші прагнуть здобути владу. Люб'язні та доброзичливі на перший погляд доранти насправді виявляються авантюристами і шахраями. Тільки клеонти, котрі наділені моральними чеснотами, є по-справжньому шляхетними людьми.
Повість-притча «Чайка Джонатан Лівінгстон» Баха протиставляє одвічні категорії: батьки та діти, невігластво й жага до знань, злість та любов, зграя та індивідуальність, вигнання й обрання, смерть та воскресіння. Перемога духовних цінностей серед матеріального буття – це те, що робить людину особистістю, стає стимулом до творчості.
Про навчання в сучасній початковій школі, не стосунки дітей та батьків, учителя й учня, однокласників йдеться в романі Марини Аромштам «Коли відпочивають янголи». Бути добрим, розуміти іншого, співпереживати, бути доброзичливим закликає читача авторка, щоб мав вільними крила ангел-охоронець кожного з нас.
Твори, які ми вивчили під час навчального року, дуже різні. Вони допомагають пізнавати літературне мистецтво різних епох, вчать слідувати моральним цінностям, спонукають до глибоких роздумів.
