Американський романтизм проявився в декількох національних рисах, що до сформувати унікальну ідентичність цього літературного руху.
По-перше, відображення природи відіграло велику роль для американських романтиків. Вони писали про велич і красу американського ландшафту, описуючи гори, річки, ліси та прерії. Для них природа стала символом духовност відновлення та втечі від промислового світу.
По-друге, романтики наголошували на значенні індивідуалізму та самовираження. Вони виступали проти конформізму та масового суспільства. Герої їхніх творів були незалежними, відважними та вільними духом, що відображало їхнє прагнення до особистої свободи.
По-третє, американські романтики підтримували ідеали свободи та демократії. Вони вшановували боротьбу за свободу та незалежність, зокрема в американській революції. Це прагнення до свободи відображалося в їхніх творах, які романтизували цю боротьбу та відзначали важливість ідей демократії.
Нарешті, релігійні мотиви були ще однією характерною рисою американського романтизму. Романтики використовували релігійні мотиви та символіку для вираження своїх ідеалів та пошуку духовності. Вони досліджували різні релігійні традиції та шукали особистого богоспілля, що пронизувало їхні твори і надавало їм
глибину і роздумливість.
Американський романтизм також відрізнявся експериментами з літературними формами. Романтики відокремлювалися від класичних європейських літературних традицій і впроваджували новаторські підходи до письма. Вони експериментували зі структурою твору, використанням мовних засобів та ритму, що дозволяло їм виражати свої емоції та ідеї більш виразно і оригінально.
Усі ці національні риси американського романтизму відображають прагнення авторів до відчуття свободи, самовираження та глибокого сприйняття навколишнього світу. Вони створили літературний рух, який відіграв значну роль у формуванні американської літератури та культурної ідентичності. Американський романтизм став свідченням унікальності та сили американського духу, а його вплив продовжує відчуватися й донині.
Три поступка совершил Герасим на протяжении того периода времени, которое мы видим в рассказе.
1.) Увидев Татьяну пьяной (притворившейся, но Герасим этого не знал) он решает отказаться от нее. Что происходит в это время в душе Герасима нам неизвестно, его душа это вообще как закрытая книга для читателя. То ли он ее и не любил, то ли в этот момент он ее осудил и разлюбил, в любом случае ничего хорошего в этом поступке нет.
2.) Послушался приказа барыни и утопил своего единственного друга - собачку Муму, которую вроде бы действительно любил. Понять и объяснить сложно, на мой взгляд это предательство. Что могла с ним сделать барыня за ослушание - убить вряд ли. Некоторые считают, что он мог отпустить собачку в лес например, или в дальнюю деревню, но, думаю, что это было бы бесполезно - собачка прибежала бы домой назад, к Герасиму.
3.) Герасим уходит от барыни в деревню. Лично мне этот поступок совершенно не кажется нелогичным, мы можем только догадываться, что произошло в душе Герасима после убийства Муму, даже его рабская сущность могла переродиться после такого потрясения. Он ушел, потому что оставаться уже не мог. Он не мог видеть барыню, предполагаю, что и себя он ненавидел не меньше, чем ее, но от себя убежать гораздо труднее. Так он ушел хотя бы от барыни.
Объяснение:
.