1. Ходьба з різними рухами рук із різних вихідних положень (в різні сторони, вгору, вперед). Перехід із одного положення в інше: — зигзагоподібно, невеликими коловими рухами, вісімками і т.д. Під час виконання вправи долоні вгору або донизу.
2. Ходьба зі зміною положення асиметрично розташованих рук. Наприклад: одна вперед, інша в сторону; одна вгору, друга в сторону; одна вперед, друга вниз і т.п.
3. Ходьба з розгинаннями рук із різних вихідних положень (руки до плечей, перед грудьми, за головою, за спиною і т.п.)і поверненням у вихідне положення. Те саме з асиметричними рухами рук.
4. Ходьба у напівнахилі, руки на плечах партнера, який попереду. Те саме на носках, на п'ятках. Те саме у шерензі.
5. Те саме, але з прогинанням тулуба назад і почергої підніманням рук і поверненням у вихідне положення.
6. Ходьба з великою амплітудою рухів руками.
7. Ходьба з оплесками у долоні під колінам зігнутої ноги за спиною.
8. Ходьба з оплесками у долоні під прямою ногою і над головою.
9. Ходьба з махом прямої ноги вперед, торкнутися долонями; носка. Руки в різних вихідних положеннях.
10. Ходьба зі зв'язаними амортизатором, мотузкою ногами.
11. Ходьба широкими кроком з поворотом тулуба і великою амплітудою рухів руками.
12. Ходьба з поворотом тулуба (кисті зчеплені у "замок").
13. Те саме, руки зігнуті перед грудьми
Объяснение:
Наступіў студзень. Зіма ў поўным разгары. З кожным днём мацнеюць маразы. Сыпле і сыпле снег, шчыльна ўкрываючы сонную зямлю белым пакрывалам. А калі выдасцасярод завірух і непагадзі бязветраны дзянёк, дык здаецца, што наваколле застыла ў цішы.
Асабліва самотна ў такі час у лесе — быццам ніводнай жывой душы няма. Але лес жыве. І аб гэтым сведчаць шматлікія сляды, пакінутыя яго жыхарамі на бялюткім снезе. Калі пашанцуе, то ў зімовым лесе можна пачуць і сапраўдную звонкую песеньку. Гэта крыжадзюб — адзіная птушка нашых лясоў, якая выседжвае птушанят нават у самыя моцныя маразы. Заліваецца каля свайго гнязда, якое надзейна схавана ад сцюжы і ветру ў самай гушчыні яловых лапак.
Але зіма ёсць зіма. Цяжка даводзіцца ўгэтую пару лясным жыхарам. Раскопваюць капытамі снег у пошуках летапшяй травы алені і казулі, ціснуцца да жытла чалавека сінічкі і снегіры. Кожны прыстасоўваецца, як можа.
