Автор – Дж.Байрон
Рік написання – 1815
Жанр — елегія;
Цикл «Єврейські мелодії»
Основою для написання твору стала історія зі Старого Заповіту про царя Саула та співця Давида. Відомо, що Саул був іудейським царем і жив у XV столітті до н. е., а Давид був пастухом, який переміг силою духа велетня Голіафа. Цар Саул позаздрив славі переможця і хотів убити його, але коли Давид заграв на арфі, злий дух відступив від Саула і дух царя просвітлився.
Тема. Зіткнення суперечливих начал у душі людини, самотність.
Ідея. Мистецтво, що просвітлює душу
Настрій поезії. Вірш дуже емоційно напружений, сумний
Ключові образи твору. Співець, арфа, образ плачу (скорботи). Звуки арфи, її «віщий спів» може розвіяти смуток, вселити надію. Арфа є втіленням мистецтва, що має сприяти духовному відродженню.
“Мій дух як ніч” художні засоби
решение задания по геометрии
