Ғүндар Еділден өтіп, алдарына сармат-аландарды сала отырып, Еуропаға енді. Енді азияльщ ғұндар Еуропалық жазбаларда "гундер" деп атала бастады. Олар Доннан Дунайға дейінгі ежелгі готтарды Дунайдың арғы жағына ығыстырды. Кейін готтар (герман тайпалары), остготтар (шығыс готтар) да ғұндармен одақтасуға мәжбүр болды. Ғұндар Керчь бұғазы арқылы өтіп, Босфор патшалығын талқандады. Бүкіл Қара теңіз жағалауынан Днестрге дейін аралық ғұндардың қол астына көшті.
376 жылы ғұндар Рим империясы шекарасына тақап келді. V ғасырдың 30-жылдарында ғұн басшысы Румыния және Венгр жерінде мемлекет басына келгеннен бастап мемлекет күшейіп, әлемге әйгілі болды. Ғұндар патшасы Аттила Еуропада Ғұн мемлекетін кұрып, елді кеңейту мақсатында Рим империясына қарсы күресті.
Рим империясы әскерлері мен 250 мың Аттила әскерлері арасында Шалон қаласы түбінде шайқас болды. Ол Рим империясының кейбір аудандарын басып алды. VI ғасырда Еуропада Аттила бейнесі кескінделген алтын, күміс ақшалар шығарылған.
Батыс готтар ғұндармен бірігіп Ежелгі Рим империясына үлкен қауіп төндірді. Сонымен қатар тайпалардың антропологиялық түс-келбетінің өзгеруіне әсер ете отырып, түркі тілінің таралуына ықпал жасады. Түркі тілінің жергілікті диалектісі қалыптасты.
2. На друге місце посідає відкриття технології виплавки заліза – ця важлива для розвитку всієї майбутньої цивілізації подія відбулася, на думку інституту, в Стародавньому Єгипті в 1550 році до н. е., хоча першими виплавляти залізо почали хети, і відбулося це на 300 років раніше в Малій Азії. 3. Третє місце посів транзистор, винайдений 1948 року американськими вченими Вільямом Шоклі, Джоном Бардіном й Волтером Браттейном, які одержали за нього Нобелівську премію. Відкриття поклало початок мініатюризації електроніки, замінивши громіздкі радіолампи.
4. На четвертому місці – такий незамінний матеріал, як скло, що з'явилося в 2200 році до н. е. у східному Середземномор'ї.5. Мікроскоп голландського натураліста й винахідника Антоні ван Левенгука (1632-1723) посів п'яте місце рейтингу. Не вдовольнившись простою лупою, він сконструював прилад, за до якого спочатку роздивився блоху, а потім заглянув у краплю води – і жахнувся! 150-300-разове збільшення відкрило перед ученим світ інфузорій та інших мікроорганізмів. Відтоді геній-самоучка пив тільки чай і вино. 6. На шостому місці стоїть цемент, який почали застосовувати з XVIII століття і таким чином здійснили революцію в будівництві.
7. Винайдення сталі, котре, як прийнято вважати, відбулося 300 років до н. е. в Індії, одержало сьоме місце. Що й казати – сталеві мечі й обладунки, а потім сталеві гармати, танки і броненосці зіграли вирішальну роль в об'єднанні розрізнених імперій у єдину сучасну цивілізацію.8. На восьмому місці є технологія виробництва більш давнього зброярського матеріалу – міді. Спочатку її добували найпростішим знаходячи мідні самородки. Близько 5 тисяч років тому в Малій Азії невідомий умілець навчився виплавляти мідь із малахіту й лазуриту.9. Дифракція рентгенівських променів кристалами, яку відкрив у 1912 році Макс фон Лауе, стала дев'ятим за важливістю досягненням науки. Вченого нагородили Нобелівською премією, а людство одержало кристалографію та спектроскопію.10. І на останньому, десятому місці – конвертор для виплавки сталі з чавуну, який створив англійський інженер Генрі Бессемер (1813-1898). Конструкція цієї машини майже без змін дійшла до наших днів.