Відповідь:
Літературний багаж. Пригадайте, що таке міф. Які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову Всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? Пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.
Однією з найдавніших священних книг людства є Веди. Ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії Давньої Індії. А створили її нащадки племен, що вторглися до Індії приблизно в середині II тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).
Написано Веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. Тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».
Згідно з віруваннями індуїстів, Веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. Згодом їх було записано. На думку дослідників, укладання Вед відбувалося протягом XVI-V ст. до н.е. Однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та
пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують XI ст.
До Вед входять чотири збірки (сам-хіти): «Рігведа» - збірка гімнів; «Самаведа» - збірка пісень; <Яджурведа» - збірка жертовних формул, описів ритуалів; «Атхарваведа» — збірка магічних формул і заклинань.
Усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що до уникнути біди, хвороби, смерті. У цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.
Пояснення:
ответ к заданию приложен к вопросу в виде картинки
На планете много мест, где моря и океаны расположены очень близко, но не смотря на это пресная вода там почти на вес золота, потому что почти вся вода на Земле соленая. Пресной воды, которую можно пить, совсем мало. Человеческий организм больше чем наполовину состоит из воды, поэтому он не может без нее прожить более трех суток. Она также нужна животным и птицам, деревьям и грибам, бактериям. Водоемы – это хранилища воды, которая необходима всему живому. А для тех растений и животных, которые живут в водоемах, это единственный дом.
Центральная фигура картины — кошевой атаман Иван Сирко. У него мужественное лицо, умный, проницательный взгляд, орлиный нос.
Все: поза, одежда — говорит о силе и властности атамана. Именно такой атаман мог разгуливать на «чайках» по Черному морю и совершать самые смелые походы в Крым.
Все огромное пространство занято людьми, собравшимися сюда для защиты родной земли от опасных южных и западных соседей. Храбрые запорожцы пренебрегли всем, что оставили дома, ради одной цели — защиты родины, охраны ее границ от хищных и жестоких набегов.
В центре картины — небольшая группа смеющихся казаков. У них мужественные, обветренные лица. Таким людям не страшен противник. Они уверены в своих силах и в своей правоте.
Эти гордые и свободолюбивые люди, воины и республиканцы, в одинаковой степени дороги и близки как Гоголю, так и Репину.