Це завдання спрямоване на визначення головної думки твору "Чарлі і шоколадна фабрика" Р. Дала.
«Чарлі і шоколадна фабрика» - чарівна казкова повість Р. Дала, що розповідає про подорож малого Чарлі на шоколадну фабрику загадкового містера Вонки. Головна думка твору досить повчальна та моральна: людина з особливими духовними цінностями, глибоким внутрішнім світом завжди має перевагу перед хитрістю та ненажерливістю.
Твір насичений різноманітними образами. На сторінках казки читач знайомиться із Августом, улюблене занняття якого – поїсти; із розпещеною і примхливою Верукою; із хлопчиком Майком, що не може жити без телевізора. Контрастом до всіх цих образів вситупає Чарлі Бекет – малий із небагатої родини, який наділений щирістю, теплотою, смиренністю та милосердям.
Саме завдяки своїй порядності та вірі у мрію головний герой зриває джек-пот, здобувши прихильність власника фабрики. Історія дуже повчальна. Навіть у таких родинах, які на перший погляд здаються благополучними, де діти смачно нагодовані, гарно одягнені та мають іграшки, бувають проблеми. Головне у вихованні дитини – не фінансові радощі, а люблячі батьки, які можуть дати дитині належне виховання. Саме тоді дитина виросте здоровою, щасливою, успішною та психологічно стійкою особистістю.
Подробнее - на -
Объяснение:
Ярким представителем украинской литературной традиции на Кубани являлся B.C. Мова, выступавший в печати под псевдонимами В. Лиманский, В, Мигуцкий, В. Мигученко (1842-1891 гг.). Диапазон его творчества был достаточно широк: он выступал как поэт, прозаик, драматург, историк и мемуарист. Выходец из семьи сотника Черноморского казачьего войска, он получил первоначальное образование по совету Я.Г. Кухаренко в Уманском окружном училище, а затем в Екатеринодарской мужской гимназии, где царил культ поэзии украинских литераторов И. Котляровского и Т. Шевченко. На становление писателя оказало большое влияние знакомство с Я.Г. Кухаренко. Последующая учеба на историко-филологическом факультете Харьковского университета усилила тягу будущего писателя к украинской литературе. Здесь он пишет первые свои поэтические фрагменты и целые поэмы ("Tpolcie кохання" и "Ткачиха"). По возвращении на родину в 1869 г. Мова первоначально испытал творческий кризис, который он объяснял застоем в культурной жизни края. В последующем этот кризис был им преодолен и Мова написал цикл рассказов "Рисунки с натуры", повествующие о повседневной жизни черноморских казаков.
К этой же группе писателей, этнографов-фольклористов и кубанских относится М.А. Дикарев (1854— 1899 гг.), уроженец Воронежской губернии, с 1893 г. связавший свою судьбу с Кубанью. Работая архивариусом Кубанского областного правления, он имел доступ к уникальным документальным материалам ему в его творческой деятельности. Дикарев публиковался в "Кубанских областных ведомостях", "Кубанском сборнике", "Киевской старине", но чаще всего в "Этнографическом обозрении" и r украинском "Этпо графи чес ком сборнике". Свой личный архив, денежные средства, а также десять томов неопубликованных произведений и собранные им материалы для украинского словаря он завещал львовскому Науковому товариществу им. Т.Г. Шевченко. Небольшая часть этих материалов была опубликована И Франко,
