Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них - світовідчуття та світосприймання нашого народу. У них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини і народу взагалі.
Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.
Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.
Дохристиянські звичаї гармонійно переплелися з релігійними, утворивши обряди, які ми маємо на сьогодні: колись Різдво припадало на свято зимового повороту сонця, вісника врожаю та щастя, про що й співається у колядках. У них переплелися мотиви хліборобські, військові, казково-фантастичні, весільні та біблійно-релігійні.
Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби-повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини, дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки
Сімейне життя традиційно супроводжувалось різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі визначали певні етапи життя та розвитку, а весілля являло собою справжню народну драму, до якої включались ігрові дії, танці, співи, музика. Народження дитини завжди було визначною подією в житті родини, адже за народним уявленням "хата з дітьми - базар, а без них цвинтар". Вагітну жінку не можна було лаяти та ображати. їй слід було якомога довше приховувати вагітність, щоб ніхто не знав і не врік, щоб не тяжко було родити. Аби дитина була здоровою, до першої купелі лили свячену воду. Дівчаткам додавали меду, молока та квітів, щоб були гарними, а хлопчикам - дев'ясилу, щоб росли здоровими та дужими.
Новонароджену, а особливо хвору чи кволу дитину, треба було якнайшвидше охрестити. У церковному обряді хрещення на перший план виступають хрещені батьки, ролі яких надавали особливого значення. Вони шанувалися як близькі родичі і були для хрещеника другими батьками, бо мали за обов'язок опікуватися дитиною, брати участь у її вихованні, допомагати у скрутну хвилину. Хресні мали бути хрещеними та перебувати у церковному шлюбі.
Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.
Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.
Досить довго на Україні побутував звичай побратимства (посе-стринства) - духовного споріднення та взаємодо Цей звичай сягає корінням чи не скіфських часів. Зазвичай браталися у присутності односельців. Побратимами найчастіше були люди одинокі. Цей обряд забезпечував до в скрутну годину і прирівнював побратимів до кровних родичів.
Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
Чертёж в масштабе 1:1 показан на фото.
Начните выполнение чертежа с верхнего центра окружностей и проведите сначала оси симметрии, а затем тонкой линией окружности радиусом 20 мм и 30 мм. Меньшую окружность поделите на 6 частей . Для этого радиусом 20 мм проведите дугу из верхней и нижней точек окружности.
Постройте нижние стороны шестиугольника и вертикальные отрезки до второй окружности.
Справа от точки пересечения оси симметрии и крупной окружности проведите вниз вертикальный отрезок длиной 80 мм, и проведите через конец отрезка горизонтальную центровую ось влево. На расстоянии 18 мм от вертикали находится центр окружности радиусом 18 мм. Проведите нижнюю полуокружность, и из левой её границы проведите вверх произвольную вертикальную тонкую линию.
Осталось построить сопряжение вертикальной линии и верхней крупной окружности. Для этого проведите слева от вертикальной прямой небольшой вертикальный отрезок на расстоянии 10 мм. А из верхнего центра окружностей проведите тонкую дугу радиусом 40 мм (30+10=40). Их точка пересечения - центр сопряжения. Из него надо провести радиус окружности 40 мм и перпендикуляр к вертикальной линии чертежа , получим точку сопряжения на окружности и точку сопряжения на вертикальной прямой. Радиусом 10 мм проводите часть окружности между точками сопряжения.
Осталось проставить размеры и обвести чертёж.
Размер S10 - размер толщины детали.
Надеюсь, что объяснила понятно и вам.
Cкудное увлажнение, условия полупустыни.