Дано:
p(a) = 8,5 а.е.
р(A) = 18,9 а.е.
--------------------------
Найти:
e - ?
Для нахождения эксцентриситета орбиты этого небесного тела передвижение вокруг Солнца используем вот такую формулу:
e = c/a - эксцентриситет орбиты этого небесного тела передвижение вокруг Солнца (1)
Но нам не известно фокальное расстояние от Солнца до центра эллипса (см. рисунок внизу), именно мы и найдем его расстояние по такой формуле:
c = р(A) - p(a) - фокальное расстояние (2)
с = 18,9 а.е. - 8,5 а.е. = 10,4 а.е.
А большую полуось эллипса мы тоже найдем по такой формуле:
a = р(A) + p(a) - большая полуось эллипса (3)
a = 18,9 а.е. + 8,5 а.е. = 27,4 а.е.
Теперь находим эксцентриситет из формулы (1):
e = 10,4 а.е. / 27,4 а.е. ≈ 0,3796
Астероид Хирон может столкнуться с Сатурном, так как его большая полуось орбиты равна 9,54 а.е., а также с Ураном на расстояний 19,18 а.е. (e = 0,0473), когда тот проходит перигелий.
q = a(1-e) = 19,18 а.е. (1-0,0473) = 19,18 а.е. × 0,9527 ≈ 18,272786 ≈ 18,3 а.е. - что ближе к 18,9 а.е. , то есть когда астероид Хирон в афелии.
ответ: e = 0,3796
Більшість письменників у творах спираються на власний життєвий досвід, що зумовлює їхнє світосприйняття. З огляду на біографію письменника Олександра Гріна, сповнену поневірянь і бідності, його творчість здається чимось дивним. Загадковим, романтичним і чарівним постає в його зображенні світ. Тяжка дійсність не вбила мрії про світле і прекрасне. Грін завжди сподівався, що несподіване щастя прийде попри всі негаразди. Після тяжкої хвороби, не маючи ані грошей, ані власної домівки, він написав чарівну повість-казку "Пурпурові вітрила", сповнену любов'ю до життя, вірою в людей і всепереможну силу надії, здатної творити дива.
Піднесеність над буденним, мрія, надія і кохання — ось провідні теми його повісті. Нібито у головної героїні повісті-казки не було підстав сподіватися на краще: у Ассолі мати померла від злиднів, батько був змушений піти зі служби через те, що покарав мерзотника Меннерса, і заробляти виготовленням іграшок. Але на шляху дівчинки зустрівся старий збирач легенд і казок та подарував їй мрію про казкового принца, що приїде за нею на кораблі з пурпуровими вітрилами, і візьме "назавжди у блискучу країну, де сходить сонце і де зірки зійдуть з неба, щоб привітати тебе з прибуттям". Вразлива дівчинка повірила у цю обіцянку з такою силою, що врешті-решт ця мрія перетворилася на дійсність, хоча більшість мешканців Каперна вважали її напівбожевільною. В Ассолі наче жили дві особистості: "Одна була донька матроса, ремісника, що майструвала іграшки, друга — живий вірш, з усіма дивами його співзвуччя та образів, з таємницею сусідства слів, в усій взаємності їх тіней і світла, що падають одне на одне". Вона жила не буденністю, а мрією про кохання, "нам нелегко так зануритись у казку, їй було б не легше вийти з-під її влади та привабливості", — пише про Ассоль Грін.