Четырнадцатилетний Султанмурат жана анын теңтуштар өтүшөт суровую мектепке жашоо-жылдардагы улуу Ата Мекендик согуштун глубоком оорук, в маленьком киргизском аиле. Ал эми үйдө жалгыз киши үчүн калып, улуулары фронтко кеткен. ...Темной түн ичинде болгон стойбище, анда төмөнкүлөр камтылат ребятами-жылдын голодной каза болгон кони, нападают бандиты. Алар улакты өлтүрүп,кабыргаларды байлап, аттарды алып. Пут чыгып, Султанмурат бандиттер үчүн кууп кетет. Ага мүмкүн подманить коней жана повернуть алардын кайтып келүү, к стойбищу, бирок бул учурда выстрелы выбивают бири седла. Улуу ой-жылы бала акыркы жолу
Объяснение:
Джонсі мріяла про смерть
Объяснение:
Дівчина вже вирішила для себе найгірше, що вона помре, коли впаде останній листочок з плюща, який вона бачить у своє вікно на голій стіні будинку навпроти.
«Тоді скажи мені, коли закінчиш,- заплющуючи очі, по Джонсі, бліда й непорушна, мов повалена статуя,- бо я хочу побачити, як упаде останній листок. Я стомилася чекати. Стомилася думати. Мені хочеться розслабитись, ні за що не триматися й полетіти — дедалі нижче й нижче — як один з отих нещасних, виснажених листків».
Душі, яка лаштується вирушити в далеку таємничу подорож, усе на світі стає чуже. Невідчепна думка про смерть опановувала Джонсі дедалі дужче в міру того, як одна по одній слабшали ниточки, що зв'язували її з подругою і всім земним».