) Подъем и утренние гигиенические процедуры. Просыпаться следует в хорошем расположении духа. Попробуйте каждое утро вставать с постели с улыбкой и позитивным настроем на день. После пробуждения желательно выпить стакан чистой воды комнатной температуры, это «включит» ваш в организм и ускорит метаболизм.
2) Легкая зарядка риводит организм в тонус и заряжает энергией на весь день.
3) Завтрак. Завтрак должен быть плотным и включать в себя белки и сложные углеводы.
4) Пик умственной активности. Это время оптимальнее всего будет посвятить деятельности, связанной с напряженной работой мозга, памятью и сообразительностью.
5) Перерыв на полноценный отдых и обед. Самое время подкрепиться и дать мозгу отдохнуть от напряженной работы. Обед должен придать сил до самого ужина, поэтому он должен быть не менее плотным, чем завтрак.
После обеда желательно совершить небольшую прогулку или хотя бы немного размяться, чтобы разогнать кровь по организму. Особенно, если у вас сидячая работа или учеба.
6) Время для рутинной работы, не требующей особых сил. В это время организм все еще занят перевариванием пищи, которую получил на обед. Все силы направлены на этот процесс, но никак не на умственный штурм для решения тяжелых задач.
7) Еще один шанс ударно поработать. Еда переварена, все системы работают в штатном режиме, мозг готов выдавать незаурядные идеи. Чтобы привести умственные в пиковое состояние их можно потренировать.
8) Самое время отужинать. Ужин должен быть легким и состоять из белков и клетчатки. Засыпать следует с небольшим чувством голода, чтобы не перегружать желудок.
9) Время потренироваться. Что значит вести здоровый образ жизни? Не забывать о спорте, конечно.
Регулярно занимающийся спортом человек переносит жизненные проблемы почти в 3 раза легче, он на 20 % инициативнее в работе, творчестве, общественной жизни, у него выше общительность, он увереннее в себе и стремится добиться лучших результатов в любой сфере своей деятельности.
Для занятых людей – это идеальное время, которое можно посвятить спорту. Стоит подождать час-полтора после ужина, прогуляться на свежем воздухе или провести время с семьей.
10) Время вечерних гигиенических процедур. Можно принять расслабляющую ванну с минеральными солями, провести свои собственные ритуалы красоты.
11) 22:00 – лучшее время отхода ко сну
Объяснениедпрпро а до відомо, мізто рім зазнувалі легендарні браті Ромул і рем. вввіні булі рідом з мізта Альба-Лвінга, що належав одалему з латінзькіх племен. Но колі рїм зтав велічезнім і зильним державою, римляни вирішичи, що мати серед предків виключно місцевих італійських козопазів ні занадто понтово. ось якщо б римляни відбувачися від якого-нибудь всім відомого прославленого в переказах наріду, а ще краще — від вечикого героя, було б куди крутіше. И ввони знайшли зібі такого героїчного предка. Им став еній, герой з трої, який залишив свою батьківщину після падіння міста. ця легенда става загальноприйнятою у римлян далеко ні відразу. давньогрецький історик I в. до н.е. діонісій Галикарнасский прзводить три відомі йому версії походження римлян: з італії, з лівії и з греції. В останньому випадку є в виду грецькі колоністи, здавна жили на апеннінському півострові. однак сам діонісій двідримувався версії, що походження римлян змішані греко-италийское. В то же час діонісій прзводить и римську версію, що Ромул и Рем були синами Энія. виходило, що місто Рим був побудований другим поколінням троянських біженців. давньоримський історик тит Ливий в головному праці своєю життя «історія від підстави міста», починає історію рима безпосередньо с руйнування трої и відплиття Энея. У нього вже немає з думок, що саме еней був прабатьком римлян. остаточно в свідомості римлян цю версію закріпив великий давньоримський поет вергілій. В епічної поемі «енеїда», закінченою к 19 г. до н.е., он докладно описує історію життя Энея. По версії Вергилия, еней со своїми домоч адцамі висадився в італії и разом с місцевим плем'ям латинов заснував місто Лавиний, його син Асканий в свою чергу будує місто Альба-Лонга, а Рим засновують нащадки Аскания Ромул с Ремом. праця Вергилия стал офіційної версією римської історії, на нього посилалися патриції, виводячи свій род від персонажів цієї поеми. однак с точки зору сучасної історії, такого бути не могло. Троя впала приблзно в 1200 г. до н.э., а Рим був заснований в 750-е г. до н.э. навіть якщо хтось з троянців доплив до італії, що цілком можливо, они б давно розчинилися серед місцевих племен. звідки же римляни взяли ідею о своєму походження від троянців? Как и багато інше, ця теорія була запозичена ними у етрусків. задовго до римлян, етруски вважали, що колись припливли в італії з малої азії. А яке в то час існувало саме відоме малоазіатське царство? Троя, зрозуміло. Из цього етруски робили логічний виводи д о томуу, що они нащадки троянців. По цієї причини образ Энея був дуже популярний в Этрурии. археологи знаходили його зображення на етруських вазах, в місті Лавинии (том самому, звідки римляни виводили род засновників Альба-Лонги) знайдена стела с присвятою Энею. більш того, в 1972 році знайшли етруську гробницю со слідами жертвоприношень духу предка. причому цим предком названий саме еней! здавалося б, легенда знаходить реальну основу. на жаль, з'ясувалося що це лише кенвідаф, т.е. «помилкова гробниця», просто камінь без останків під ним. свого роду пам'ятник Энею, а не його реальне поховання. відомо ще одне аналогічне культове місце и теж етруського походження. В 4 км від міста Лавиний, там, де по легендою висадився еней, існувало святилище из 13 вівтарів, витягнутих в лінію всього в 200 метрах от берега. То є етруски, а можливо и латиняни, дійсно вважали Энея своїм предком. От них цю віру успадкували римляни. сучасна археологія не може сказати достовірно, існував ли колись троянець еней, доплив ли он до італії и заснував ли там какое-либо поселення. можна лише сказати, що гомеровские гімни, в яких вперше згадується цей герой, відносяться к VII століття до н.э. самий древній вівтар Энея в італії датується VI століттям до н.э. То є культ цього героя виник через півтисячі років після падіння трої. враховуючи традицію усно переказу подій троянської війни, складно сказати, наскільки достовірна ця історія. Сам місто Троя існував, хтось из троянців врятувався після падіння міста, а ось що с ним стало далі — можна лише будувати здогадки.