вот
Объяснение:
Косми́ческие ско́рости (первая v1, вторая v2, третья v3 и четвёртая v4[1]) — характерные критические скорости движения космических объектов в гравитационных полях небесных тел и их систем. Космические скорости используются для характеристики типа движения космического аппарата в сфере действия небесных тел: Солнца, Земли и Луны, других планет и их естественных спутников, а также астероидов и комет.
По определению, космическая скорость — это минимальная начальная скорость, которую необходимо придать объекту (например, космическому аппарату) на поверхности небесного тела в отсутствие атмосферы, чтобы:
v1 — объект стал искусственным спутником центрального тела, то есть стал вращаться по круговой орбите вокруг него на нулевой или пренебрежимо малой высоте относительно поверхности;
v2 — объект преодолел гравитационное притяжение центрального тела и начал двигаться по параболической орбите, получив тем самым возможность удалиться на бесконечно большое расстояние от него;
v3 — при запуске с планеты объект покинул планетную систему, преодолев притяжение звезды, то есть это параболическая скорость относительно звезды;
v4 — при запуске из планетной системы объект покинул галактику.
Космические скорости могут быть рассчитаны для любого удаления от центра Земли. Однако в космонавтике часто используются величины, рассчитанные конкретно для поверхности шаровой однородной модели Земли радиусом 6371 км.
Он бесінші ғасырда өмір сүрген жырау Қазтуған бабамыздың «Қонысымен қоштасуы» деп аталған жырын оқығанда-ақ сол бір ел басына күн туған алмағайып заманның елесі көз алдыңызға келгендей болады.
Адыра қалған көк Жайық,
Аңырап қалған қонысым!
Қонысымнан ауған соң,
Кетпегей еді ырысым.
Таудағы тарлан бөрі едім,
Тарылған сынды тынысым.
Кейінгі өскен жас бала,
Ақ балтырын түрініп,
Басарына ерініп,
Көкірегі күйініп,
Тек тірлікке сүйініп,
Ықтиярсыз жүгіріп,
Аузы түкті кәпірдің
Етпегей еді жұмысын!
Бұл қоныстан кетпесең,
Мұны талақ етпесең,
Екеу-екеу сөйлесіп,
Біздің кейінгі өскен жас бала
Аузы түкті кәпірдің
Соқпаса екен пайдасын!- деп күйініп, көкірегін қарс айырып, запыран жырын төгіпті-ау ұлы жырау! Бұл жырдың шыққанына арада аттай алты ғасыр өтіпті. Біз шүкіраман - өзімізше еркін елміз. Алайда Қазтуған атамыздың: «Біздің кейінгі өскен жас бала, аузы түкті кәпірдің соқпаса екен пайдасын!» деп аса қауіп қылып, сақтандыра айтқан өсиетінің өміріміздің көп тұсында орын алып жатқанын сезіп-білген сайын қабырғаң қайысады. Бұған мысал іздесеңіз алысқа көз салудың қажеті шамалы, біздің Орал қаласы әбден жарап қалады.
Он бесінші ғасырда өмір сүрген жырау Қазтуған бабамыздың «Қонысымен қоштасуы» деп аталған жырын оқығанда-ақ сол бір ел басына күн туған алмағайып заманның елесі көз алдыңызға келгендей болады.
Адыра қалған көк Жайық,
Аңырап қалған қонысым!
Қонысымнан ауған соң,
Кетпегей еді ырысым.
Таудағы тарлан бөрі едім,
Тарылған сынды тынысым.
Кейінгі өскен жас бала,
Ақ балтырын түрініп,
Басарына ерініп,
Көкірегі күйініп,
Тек тірлікке сүйініп,
Ықтиярсыз жүгіріп,
Аузы түкті кәпірдің
Етпегей еді жұмысын!
Бұл қоныстан кетпесең,
Мұны талақ етпесең,
Екеу-екеу сөйлесіп,
Біздің кейінгі өскен жас бала
Аузы түкті кәпірдің
Соқпаса екен пайдасын!- деп күйініп, көкірегін қарс айырып, запыран жырын төгіпті-ау ұлы жырау! Бұл жырдың шыққанына арада аттай алты ғасыр өтіпті. Біз шүкіраман - өзімізше еркін елміз. Алайда Қазтуған атамыздың: «Біздің кейінгі өскен жас бала, аузы түкті кәпірдің соқпаса екен пайдасын!» деп аса қауіп қылып, сақтандыра айтқан өсиетінің өміріміздің көп тұсында орын алып жатқанын сезіп-білген сайын қабырғаң қайысады. Бұған мысал іздесеңіз алысқа көз салудың қажеті шамалы, біздің Орал қаласы әбден жарап қалады.
Патша заманғы салынған көне ескерткіштерін мақтан қылған, Жайық жағасындағы қаланың бет-бейнесі әлі күнге шейін қазақы қалыпқа келмей отырғаны жасырын емес. Сәулет өнері ақсап тұр. Салынып жатқан үйлер мен қаптаған сауда орталықтары да ескінің ізін қайталаудан қашпаған. Көбінің фасады сол патша заманғы ғимараттардың көшірмесі дерсің. Не арыстанның, не жартылай жалаңаш еркектің, нағыз болмаса жұмыр бағаналы күйі еш өзгеріссіз ой-санаға бұрынғыны еске түсіре береді. Бірақ біздің бұрынғыны емес, жаттың бұрынғысын. Мәселе осында. Азат елміз. Көшедегі үйлеріміздің де түр-тұрпаты соған сәйкес болса, қане?!. Оның үстіне маңдайша біткен орыс пен ағылшын тілінде. Мемлекттік тілге шүйірілген мұрын сол күйі көкке қарап тұр. Аңдағанға, осының бәрі Қазтуған бабам айтқан жаттың шаруасын соғу, өзгенің жұмысына жегілу емей немене?
.
Майбутнє людства затьмарене безпрецедентною загрозою природі. Швидке зникнення лісів, погіршення якості води, зростаючі зміни клімату можуть підірвати світову економіку в найближчі десятиліття.
Упродовж XX століття чисельність населення світу зросла більше ніж на 4 млрд. чоловік, що перевищило втричі чисельність населення початку століття. За цей час споживання енергії і сировини збільшилося більше ніж у 10 разів.
Віра в технологію і прогрес людства ще не втрачена, але в сьогоднішньому світі багато економістів-футурологів забули, що в основі всього лежить природа, яка зараз непомірними темпами руйнується сучасною економікою. Людство вже стикалося з локальним виснаженням природних ресурсів, але нинішня антропогенна діяльність загрожує природі в планетарному масштабі. Автори спеціальної доповіді «Становище у світі», опублікованої Інститутом за світом (Worldwatch Institute, USA) основними глобальними екологічними проблемами вважають такі.
Енергоресурси. Потреби в них у найближчі десятиліття збільшаться вдвічі, але прогноз добування і виробництва енергоносіїв не дає підстав сподіватися на їх реалізацію.
Харчування. Забруднення і зростаючий дефіцит прісної води може стати однією з перешкод збільшення виробництва сільськогосподарської продукції.
Знеліснення територій. Випалювання тропічних лісів із метою створення сільгоспугідь створює безпрецедентну загрозу пожеж на величезних площах Південно-Східної Азії, в Амазонії та Північній Америці.
Скорочення біорізноманіття. Погіршення природного середовища існування призводить до зникнення багатьох живих організмів, що загрожує порушенням екологічного балансу в природі на різних рівнях.
Забруднення атмосфери. Концентрація в атмосфері вуглекислого газу знаходиться на найвищому рівні за останні 160 тис. років і продовжує збільшуватися. Різке підвищення глобальної температури в 1998 р. побило всі рекордні показники, які трималися на сталому рівні з середини XIX століття. До 2010 р. температура на Землі може піднятися на 1,4-5,8°C, а рівень моря - на 88 см. Це, у свою чергу, призведе до екстремальних природних умов на всій планеті і змінить традиційний уклад життя багатьох людей.
Коливання клімату. Збитки, які були викликані зміною погодних умов, глобальним потеплінням, тільки в 1998 р. склали 68 млрд. ам. дол., що перевищує аналогічні витрати за всі попередні десятиліття.
Руйнація озонового екрану Землі. У вересні 2000 р. була зареєстрована найбільша озонова діра з усіх, які були раніше виявлені. Її розміри покрили територію Антарктики у 28,3 млн. км2, що перевищило попередні рекордні розміри більше ніж на 100 000 км2. Ц збільшують занепокоєння щодо слабкої міцності озонового екрану Землі. Озон є захисним бар'єром, який зменшує згубну дію на все живе жорстких ультрафіолетових променів.
Пандемія СНІДу. У нинішньому столітті людство може зіткнутися з безпосередньою загрозою існуванню цілих популяцій. У деяких африканських країнах до 20-25% населення складають ВІЛ-інфіковані.
Основним завданням людства на нинішньому етапі є створення економіки, яка не завдає шкоди навколишньому середовищу.
Одним із можливих шляхів вирішення екологічних проблем є обмеження тих видів господарської діяльності, які їх викликають. Наприклад, уряд Німеччини знизив на 2,4% податок на заробітну плату і настільки ж збільшив податок за користування електроенергією. Більш кардинальний захід - введення значних податків на використання вугілля чи палива для двигунів внутрішнього згорання - робить конкурентоспроможним впровадження екологічно чистих енергоносіїв.