Сочинение по картине К.Юона "Конец зимы.Полдень" предлагаю составить так:
На картине К. Юона "Конец зимы.Полдень" изображено удивительное время - конец весны. На улицах еще лежит снег, но дни становятся погожими, безветренными. Действие картины происходит где-то в деревне. На переднем плане мы видим дом. Он сделан из дерева. Перед домом по снегу бегают куры. За забором мы видим лыжников. Они наслаждаются последними зимними деньками.
Перед домом растут березы и ели. Вдали виднеется лес. Он густой и заснеженный. Ели в лесу очень высокие. Создается впечатление, что вся природа замерла в ожидании весны. Картина очень светлая и вызывает только положительные эмоции. Она напоминает всем нам о том, что в каждом времени года есть что-то прекрасное.
БАСКЕТБОЛ (англ. basketball, от basket — корзина и ball — мяч) , спортивная командная игра с мячом на площадке (26 м на 14 м) по 5 человек в каждой команде. Мяч забрасывают руками в кольцо с сеткой, так называемую корзину, укрепленное на щите на высоте 3,05 м. Цель игры: как можно больше мячей забросить в корзину.
Мало кто знал, что в баскетбол играли наши предки ещё в 10 веке до н. э. Проведённые раскопки в Мексике узнать, как выглядели первые площадки для игры в баскетбол. Длина самой площадки составляла 147 метров. Игра в то время называлась “Пок-Та-Пок”. Трибуны со зрителями были на высоте 8-8.5 метров. Естественно играли не современными мячами, а литым каучуковым мячом, в отличии от бильярда, размером с человеческую голову. Через несколько столетий стало известно, что в 16 веке в подобные игры играли ацтеки. Правила игры практически как у современного баскетбола.
Родина баскетбола является USA (США) . В 1891 году в центре Христианской молодежной ассоциации в Спрингфилде преподаватель родом из Канады, доктор Джеймс Нейсмит придумал новую игру. Он прикрепил к перилам балкона две фруктовые корзины без дна, в которые нужно было забрасывать футбольный мяч. Он же через год разработал первые 13 правил. Уже в декабре 1891 года в школе в Спрингфилде проводились первые официальные соревнования по баскетболу. В группе было 18 студентов, участвовало две команды по 9 человек. Первые же матчи по этим правилам вызвали их изменения. Появляются щиты (защита корзины) , потому что болельщики на балконах ловили улетавшие мячи и забрасывали их в корзину противника. В 1893г. появляются железные кольца с сеткой. Игра оказалась настолько интересной и динамичной, что в 1894г. в США были изданы первые официальные правила. Баскетбол из США проникает сначала на Восток - Японию, Китай, Филиппины, а также в Европу, Южную Америку. Через 10 лет на Олимпийских играх в Сент-Луисе (США) американцы организовали показательный турнир между командами нескольких городов.
В 20-е г. Активно создаются национальные федерации баскетбола, проводятся первые международные встречи. В 1919г. состоялся баскетбольный турнир между армейскими командами США, Италии и Франции. В 1923г. во Франции проводится первый международный женский турнир. Участие в нем приняли команды трех стран: Англии, Италии, США. Игра завоевывает все большую популярность и признание в мире, и в 1932г. была создана Международная федерация баскетбола (FIBA). В ее первом составе 8 стран - Аргентина, Греция, Италия, Латвия, Португалия, Румыния, Швеция, Чехословакия. В 1935 году Международный Олимпийский Комитет вынес решение о признании баскетбола олимпийским видом спорта. В 1936г. на Олимпийских играх в Берлине в программе появился баскетбол. Почетным гостем игр был Д. Нейсмит - создатель этой игры. В баскетбольном турнире участвовали команды 21 страны. Матчи проводились на открытых теннисных площадках. Во время этой Олимпиады состоялся первый конгресс ФИБА, где были рассмотрены существующие и приняты единые международные правила игры.
Перший похід монголів на Русь. Трагедія на річці Калка. На початку ХІІІ ст. в монгольських степах під владою Чинґісхана постала могутня держава, яка, як вам уже відомо з курсу всесвітньої історії, протягом 1207—1222 рр. підкорила Південний Сибір, Північний Китай, Середню Азію та Закавказзя.
Наприкінці другого десятиліття ХІІІ ст. монгольські хани почали готуватися до вторгнення в прикаспійські та Причорноморські степи, у яких панували основні вороги монголів — половці. Для розвідування шляху до вторгнення через Кавказ було направлено 30-тисячне військо під керівництвом найдосвідченіших полководців Чинґісхана Субедея і Джебе.
У 1222 р. монгольське військо несподівано для половців здолало Кавказькі гори й опинилося в них у запіллі. Половецькі хани, зібравши сили, дали монголам бій на березі річки Сіверський Донець, але зазнали поразки. Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак.
Тим часом тесть галицького князя Мстислава Удатного половецький хан Котяк звернувся по до до руських князів: «Якщо не до нам, будемо ми сьогодні порубані, а вас назавтра порубають». Мстислав доклав багато зусиль, щоб об’єднати руських князів для протидії монголам. На з’їзді князів у Києві було вирішено дати монголам бій у половецьких степах.
2. Монголо-татарська навала на Північно-Східні князівства. Після десятирічної перерви в 1235 р. монголи почали готуватися до завойовницького походу на Захід. Як свідчать іранські джерела, нащадки Чинґісхана, «досягши загальної згоди, пішли війною на руських». Очолив Великий західний похід хан Батий (Бату). Монгольська армія була добре навченою й дисциплінованою. Її основу складала важка кіннота. До армії також увійшли загони підкорених племен (одним із них були татари — саме тому руські літописці назвали це військо монголо-татарським). Монгольське військо також мало велику кількість різних метальних і стінобитних машин, якими опікувалися китайські інженери.
Після розгрому Волзької Болгарії перший удар монголів на початку зими 1237 р. припав на Рязанське князівство. Батий, пославши до рязанських князів Юрія та Олега послів, вимагав, щоб йому дали «десятину» — десяту частину людей, майна і зброї. Князі відмовилися виконувати їхні умови. Не маючи підтримки, рязанські князі почали діяти самостійно. Княжа дружина у відчайдушному бою зустріла ворога на кордоні князівства, але була здолана. Після цього монголи взяли в облогу Рязань, яка чинила опір шість днів. Монгольське військо, увірвавшись до міста, учинило жорстоку різанину, нищачи все на своєму шляху. Унаслідок цього князі та їхні родини загинули, місто було знищено вщент. Проте рязанці не припинили опору. Загін воєводи Євпатія Коловрата ще довго завдавав відчутних ударів монголам, здійснюючи стрімкі набіги.
3. Падіння Переяславського та Чернігівського князівств. Узимку 1239 р. монголи продовжили свій похід руськими князівствами. На цей раз він був спрямований проти Переяславського і Чернігівського князівств. Здолавши оборонну лінію проти кочовиків на кордоні Переяславського князівства, монголи підійшли до стольного міста. Переяслав мав сильні укріплення. Крім того, оборону міста зміцнювали водяні перешкоди, що оточували місто,— річки Трубіж і Альта та рів між ними. Очолив оборону міста єпископ Симеон. Незважаючи на відчайдушний опір, 3 березня 1239 р. місто впало. Як свідчить літопис, ворог узяв місто «списом, вибив його увесь, і церкву архангела Михаїла сокрушив... І єпископа, преподобного Симеона, вони убили».
Восени 1239 р. монголи підступили до Чернігова. Чернігівський князь Мстислав Глібович дав бій монголам під стінами міста. У запеклій битві «переможений був Мстислав, і безліч із воїнів його побито було». Князь із рештою дружини був змушений рятуватися втечею. 18 жовтня вороги ввірвалися до міста, пограбували і спалили його. Далі монголи зруйнували Глухів, Путивль, Вир, Рильськ та інші міста.
Наприкінці року монгольське військо підійшло й до Києва, але не наважилося на його штурм і відійшло в степ.
Того ж року монголи здійснили вдалий похід у Крим, підкоривши його східну частину, обклали даниною велике місто Судак.
4. Оборона Києва. Монголо-татарська навала на Галицько-Волинську державу. У 1240 р. Батиєва навала докотилася до Галицько-Волинського князівства, яке щойно було об’єднано під владою Данила Романовича (Галицького). Саме перед монгольським наступом до володінь Данила було приєднано Київ, управління яким було доручено тисяцькому Дмитру, талановитому і хороброму воєначальнику.
Нажми, чтобы рассказать другим, насколько ответ полезен
Подробнее - на -
Объяснение: