М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
777497
777497
07.05.2020 09:22 •  Другие предметы

Ви працівник аптеки. Температура повітря у приміщенні торгового залу
становить 17°С, відносна вологість - 65%, швидкість руху повітря – 0,3м/с.
• Оцініть мікроклімат приміщення.
• Назвіть основні параметри повітряного середовища приміщення.

👇
Ответ:
RushShru
RushShru
07.05.2020

Період року

Категорія

робіт

Температура, °С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

оптимальна

допустима

оптимальна

допустима на робочих місцях постійних і не постійних, не більше ніж

оптимальна, не більше ніж

допустима на робочих місцях постійних і не ПОСТІЙНИХ

верхня

межа

нижня

межа

на робочих місцях

постійних

непостійних

ПОСТІЙНИХ

непостійних

Холодний

Легка – Іа

22-24

25

26

21

18

40-60

75

0,1

не більше ніж 0,1

Легка – Іб

21-23

24

25

20

17

40-60

75

0,1

не більше ніж 0,2

Середньої важкості – IIа

18-20

23

24

17

15

40-60

75

0,2

не більше ніж 0,3

Середньої важкості – ІІб

17-19

21

23

15

13

40-60

75

0,2

не більше ніж 0,4

Важка – III

16-18

19

20

13

12

40-60

75

0,3

не більше ніж 0,5

Теплий

Легка – Іа

23-25

28

30

22

20

40-60

55(при 28°С)

0,1

0,1-0,2

Легка – Іб

22-24

28

30

21

19

40-60

60(при 27°С)

0,2

0,1-0,3

Середньої важкості – IIа

21-23

27

29

18

17

40-60

65(при 26°С)

0,3

0,2-0,4

Середньої важкості – ІІб

20-22

27

29

16

15

40-60

70(при 25°С)

0,3

0,2-0,5

Важка – III

18-20

26

28

15

13

40-60

75 (при 24°С)

0,4

0,2-0,6

Для профілактики перегрівань та переохолоджень робітників використовують засоби індивідуального захисту.

Основні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату:

• удосконалення технологічних процесів та устаткування (впровадження нових технологій, які не пов'язані з проведенням робіт в умовах інтенсивного нагріву дозволить зменшити виділення тепла у виробничі приміщення);

• раціональне розміщення технологічного устаткування (найкращим є розміщення обладнання, що виділяє тепло, в ізольованих приміщеннях або на відкритих майданчиках);

• автоматизація та дистанційне керування технологічними процесами;

• раціональна вентиляція, опалення та кондиціонування повітря;

• раціоналізація режимів праці та відпочинку;

• застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів;

• використання засобів індивідуального захисту (спецодяг повинен бути повітро- та вологопроникним, мати зручний крій; для роботи в екстремальних умовах застосовують спеціальні костюми з металізованої тканини; для захисту очей – окуляри; обличчя – маски з прозорим екраном).

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише комфортні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря.

Одиниця об'єму чистого атмосферного повітря містять у собі такі компоненти: азот 78,08 %, кисень 20,94 %, вуглекислий газ 0,04 %, аргон та інші інертні гази 0,94 % і водяну пару. При такому складі повітря організм людини перебуває у нормальному фізіологічному стані.

Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщень можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічних процесах.

Шкідлива речовина – це речовина, що контактуючи з організмом людини, може спричинювати захворювання чи відхилення у стані здоров'я як під час впливу речовини, так і в подальший період життя теперішнього і наступних поколінь.

У сучасній техніці застосовується безліч речовин, які можуть потрапляти в повітря і становити небезпеку здоров'ю людей. На промислових підприємствах повітря робочої зони може забруднюватися шкідливими речовинами, які утворюються в результаті технологічного процесу або містяться в сировині, продуктах та напівпродуктах і відходах виробництва.

Ці речовини потрапляють у повітря у вигляді пилу, газів або пари і діють негативно на організм людини. В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.

Професійні отруєння і захворювання виникають тільки при вмісті шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентрації.

Граничнодопустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речовин (табл. 1.6) у повітрі робочої зони є такі концентрації, які при щоденній роботі протягом 8 годин і більше, але не більше 40 години на тиждень, протягом набуття робочого стажу не можуть викликати у працюючих захворювань чи відхилень у стані здоров'я, що виявляється за до сучасних методів дослідження.

Таблиця 1.6

Речовина

ГДІС

мг/м

Речовина

гдк

мг/м

Гази та пара

Акролеїн

0,2

Луги їдкі (розчини в перерахунку на NaOH)

0,5

Амілацетат

100

Металева ртуть

0,01

Аміак

20

Окиси азоту (N02, NO)

2

Ацетон

200

Сірчаний водень

10

Бензин та гас (в перерахунку на С)

300

Сірчаний ангідрид

1

Бензол

5

Скипидар (в перерахунку на С)

300

Вуглецю оксид

20

Сода кальцинована

2

Вуглецю діоксид

9000

Спирт метиловий

5

Вуглець чотирихлористий

20

Спирт етиловий

1000

Дихлоретан

10

Толуол

50

Кислота сірчана

1

Уайт-спіріт (в перерахунку на С)

300

Кислота соляна

5

Хлору діоксид

0,1

Кислота оцтова

5

Ефір етиловий

300

Ксилол

50

Ефір диетиловий

300

Пил

Зерновий

4

Тютюновий

3

Вапняковий

6

Цукровий

10

Борошняний

6

Рослинний, тваринний

2

Крохмальний

6

з вмістом SiO2: більше 10%

Вугільний (коксовий та сланцевий)

6

в межах 2-10%

4

Вугільний (з домішком SiO2, до 2%)

10

менше 2%

6

Объяснение:

4,6(90 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
abarzenkov
abarzenkov
07.05.2020

Сыр елі көптеген жыр сүлейлері туып өскен қасиетті мекен.Бұл топырақта көптеген жыршылар мен ақындар дүниеге келген.Оларды көбісі,көбісі білмейді. Сыр елін «Сүлейлер елі» деп тегін атамаса керек. Сыр елінен шыққан Ешнияз сал, Балқы Базар, Жиенбай жырау, Шораяқтың Омары, Сәрсенбай, Нұртуған, Тұрмағанбет, Кете Жүсіп, Дүр Оңғар, Жаңаберген, Бұдабай, Нартай сияқты ақын-жыраулардан бастау алатын сүлейлер шоғырын олардың кейінгі буын ұрпақтары – Мұзарап, Рүстембек, Көшеней, Шәмшәт, Арзулла, Сұраған, Рысбек, Бекұзақтар болса, осы дәстүрді бүгінгі буынға үйретуде.Ел ішінде атақ пен зор абыройға ие болған.Сол себебтің оларбың есімін есте сақтап ұмвтпауымыз керек.

4,4(92 оценок)
Ответ:
mishka1330
mishka1330
07.05.2020

XVIII ғасырдың екінші жартысындағы патша үкіметінің Кіші жүз бен Орта жүздегі саясаты

Объяснение:

XVIII ғасырдың екінші жартысындағы патша үкіметінің Кіші жүз бен Орта жүздегі саясаты

Хиуа хандығы

XVIII ғасырдың алғашқы жартысында қазақ қоғамының онсыз да ауыр жағдайын солтүстік-батыстан — башқұрттар мен Еділ қалмақтары, солтүстіктен — Сібір қазақтары, оңтүстіктен Қоқан және Хиуа хандықтары тарапынан төнген қауіп күрделендіре түсті.

Қазақ елінің халықаралық жағдайының шиеленісіне түсуі және ішкі ұлттық тұтастықтың болмауы Әбілқайыр бастаған саяси топтың Ресей империясының үкіметімен жақындасуына жол ашты. Бұл жағдай қазақ қоғамындағы саяси күштердің өзара алауыздығын тереңдете түсті.

Кіші жүзде өзара дүрдараз Әбілқайыр хан мен Батыр сұлтан билік жүргізсе, Орта жүзде Сәмеке мен Күшік хандар ресми хан саналғанымен, Барақ пен Әбілмәмбет сұлтандар да дербес билікті иемденді. Сәмеке мен Күшіктің билігі Ұлы жүздің бір бөлігіне де тарады. Олар өз кезегінде Жоңғарияға тәуелділікте болды. Ал Ұлы жүздің қалған бөлігінде Жолбарыс ханның билігі сақталды. Патша үкіметі қазақ билеушілерінің өзара алауыздығын шебер пайдаланып, әкімшілік және саяси шаралар арқылы батыс аудандарды отарлауын жеделдетті. Қазақ жерінің батыс бөлігі Ресей империясына іргелес орналасқан аймақ еді. Кіші жүздің бірінші болып Ресейге қосылуы мұнда, отарлық езгінің алғашқы ауыртпалығын да ала келді. Осыған байланысты Кіші жүз үнемі ұлт-азаттық қозғалыстың ошағына айналды.

XVIII ғасырдағы қазақ қоғамындағы билеуші топтардың арасындағы алауыздық 1748 жылы Әбілқайыр ханның өліміне әкелді. Бұл қазақ жүздерінің басын біріктіру мүмкіндігін әлсіретті. Әбілқайыр ханның орнына келген Нұралы ханның билігі енді Орта жүзге жүрмеді. Тіпті Кіші жүздің өзінде Әбілқайыр мұрагерлерінің жағдайы орнықты болмады. Нұралыны Кіші жүздің рубасылары түгелдей мойындаған жоқ.

Әбілқайыр хан

Сырдария төңірегіндегі, шекті руы Батыр сұлтанды хан сайлады. Нұралыны тек байұлы рулары қолдады. Нұралы өз жағдайының қиындығын жақсы түсінді, ендігі уақытта қолдауды рубасыларынан емес, патша үкіметі тарапынан іздей бастады. Кіші жүздегі нақты жағдайдың барысын бақылап отырған патша үкіметі де өз тарапынан Қазақ жүздерінің саяси жағынан нығаюына мүдделі болған жоқ. Орта жүздегі Абылай ықпалының арта түсуі, қазақтарға көрші башқұрт халқында азаттық күрестің өрістеуі патша үкіметінің отаршылдық мүдделеріне қайшы келеді.

1748 жылы патша үкіметі Нұралыға хан атағын бекітіп беріп, жылына 600 сом мемлекеттік жалақы белгіленген. Ол орыс мемлекетінен жалақы алатын шенеунікке айналды. Нұралы хан енді өзінің барлық іс-қимылдарын патша үкіметімен ақылдасып жүргізуге тиіс болды, оған Орынборға аманат жіберіп тұру міндеті жүктелді. Патша үкіметінің бұл шаралары Нұралыға деген сұлтан ақсүйектері мен рубасыларының қарсылығын одан әрі өршіте түсті. XVIII ғасырдың 40—60-жылдарында оңтүстік шекаралардағы жайылымдар үшін қарақалпақтар, түрікмендермен қақтығыстар да күшейе бастаған еді.

Қазақтардың Еділ мен Жайық арасындағы жерлер үшін торғауыт қалмақтарымен қарым-қатынасы нашарлай берді. Халықтарды бір-біріне айдап салу мақсатында патша үкіметі «ішкі жаққа» өткен қазақтарды тұтқындауға бұйрық берді. Осының бәрі Нұралы хандығында қысқы жайылымдар үшін жер тапшылығы дағдарысын туғызды.

Еділ

Патша үкіметінің Каспий теңізінің солтүстік-батыс өңіріндегі құнарлы да шұрайлы жерлерді орыс помещиктеріне бөліп беруі қазақтардың дәстүрлі жайылымдық жерлерін мейлінше тарылтты. Жайық бойын қуалай тұрғызылған бекіністер тізбегі — Ор шебі қазақтар тарапынан қарсылық тудырмай қоймады. Ор өзенінен әрі жалғасқан Сібір, Ащы шебі Ертіс шебімен қосылды. Ал бекіністерге қоныстандырылған орыс-қазақтар мен жерсіз орыс шаруаларының жергілікті қазақтардың жеріне көз салуы патша үкіметі езгісіне қарсы наразылықтың өрістеуіне негіз болды.

1742—1765 жылдардағы заң актілері бойынша казақтардың Еділ мен Жайық арасындағы, Есіл мен Тобылдың жоғары ағысындағы, Каспий теңізінің солтүстік жағалауы бойындағы жерлерде көшіп-қонуына тыйым салынды. Бұл жағдай казақтардың түпкілікті мүдделеріне қайшы келді. 1771 жылы Еділ мен Жайық арасындағы қалмақтардың біразы Жоңғарияға көшіп кеткеннен кейін де бұл жер қазақ әскерлеріне және мемлекеттік қорға берілді. Осылайша жер тапшылығы қазақ билеушілерінің арасындағы алауыздықты одан әрі ушықтыра түсті.

4,5(64 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Другие предметы
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ