сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
В корнях данных слов есть следующие орфограммы:
1) безударные гласные
Для того чтобы проверить безударную гласную, необходимо изменить слово или подобрать такое однокоренное слово, в котором безударная гласная станет ударной.
Например, выпрямился - прямо
Если безударная гласная не проверяется, необходимо обратиться к словарю. Например корабль
2) непроизносимые согласные
Для того чтобы проверить непроизносимую согласную, необходимо подобрать такое однокоренное слово, в котором после непроизносимой согласной будет стоять гласная. Например, праздник празден
3) парные согласные
Для того чтобы проверить парную согласную, необходимо подобрать такое однокоренное слово, в котором после парной согласной будет стоять гласная.
Например, привез - привезет
Имена существительные обозначают предмет.
Отвечают на вопросы: кто? что
Существительные бывают собственные и нарицательные, одушевлённые и неодушевлённые. Бывают
трёх родов: мужского, женского и среднего.
Имена существительные изменяются по падежам, числам
В предложении чаще всего являются подлежащим.
Имена прилагательные обозначают признак предмета.
Отвечают на вопросы: какой? какая? какое какие? чей?
Прилагательные изменяются по родам, числам и падежам. Всегда связаны с именем существительным.
Во множественном числе по родам не изменяются.
В предложении чаще всего бывают второстепенным членом.
Глаголы обозначают действие предмета. Отвечают на вопросы: что делать? что сделать? и т.д.
Глаголы изменяются по временам, числам, родам (прош.вр), лицам (наст, вр., буд.вр.)
В предложении бывает сказуемым.
сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.