Точної дати виникнення футболу не відомо, але можна з упевненістю сказати, що історія футболу налічує не одне століття і торкнулася чимало країн. Ігри з м'ячем були популярні на всіх континентах, про це говорять повсюдні знахідки археологів. У Стародавньому Китаї існувала гра, відома як «Цуцзюй», згадки про яку були датовані другим століттям до нашої ери. За заявою ФІФА в 2004 році, саме вона вважається найбільш древньою з попередників сучасного футболу.
В Японії подібна гра носила назву «Кемарі» (в деяких джерелах «Кенатт»). Перша згадка про Кемарі зустрічається в 644 році нашої ери. У кемарі грають і в наш час в синтоїстських святилищах під час фестивалів. В Австралії м'ячі робили з шкур щурів, сечових міхурів великих тварин, з скручених волосся. На жаль, правил гри не збереглося. У Північній Америці теж був предок футболу, гра називалася «pasuckuakohowog», що означає «вони зібралися, щоб пограти в м'яч ногами». Зазвичай гри проходили на пляжах, м'яч намагалися забити в ворота шириною близько півмилі, саме ж поле було в два разів довше. Число учасників гри доходило до 1000 чоловік.
«Противоположность двух поэтических миров» — Лермонтова и Пушкина — можно обобщённо выразить как противоположность между постановкой вопроса с его созерцанием и попыткой его практического разрешения в условиях принадлежности к нему. В этом смысле Лермонтов гораздо динамичнее.
В стихотворениях Лермонтова и Пушкина «Пророк» это проявляется самым наглядным образом. Фактически, лермонтовский «Пророк» — продолжение, вторая серия «Пророка» пушкинского. Если посмотреть на эти два стихотворения как на единое целое в двух частях, то мы легко увидим, что в первой части высшие силы вкладывают в человека пророческую мощь и посылают его в мир, а во второй показаны результаты этого прихода. Так и сам Пушкин, понимая свою избранность, ещё не ощутил в полной мере трагичности пребывания пророка на земле, его ещё согревала причастность к божественному. Лермонтов уже забыл это чувство, он прошёл через все ступени отрицания своего дара теми, ради кого был послан в мир. Его миссия потерпела крах, и он, разочарованный, горько сожалеет об этом. Он ушёл обратно в пустыню, откуда пришёл, и там только чувствует себя свободным и спокойным.
Пушкин шёл в мир, Лермонтов бежал из этого мира. Таковы и мотивы лирики обоих поэтов. Один играет как ребёнок и восторгается божественной мудростью, другой, полностью вкусив этой мудрости и узрев, что она превращается на земле в горечь и страдание, начинает задавать недоумённые страстные вопросы.
Точної дати виникнення футболу не відомо, але можна з упевненістю сказати, що історія футболу налічує не одне століття і торкнулася чимало країн. Ігри з м'ячем були популярні на всіх континентах, про це говорять повсюдні знахідки археологів. У Стародавньому Китаї існувала гра, відома як «Цуцзюй», згадки про яку були датовані другим століттям до нашої ери. За заявою ФІФА в 2004 році, саме вона вважається найбільш древньою з попередників сучасного футболу.
В Японії подібна гра носила назву «Кемарі» (в деяких джерелах «Кенатт»). Перша згадка про Кемарі зустрічається в 644 році нашої ери. У кемарі грають і в наш час в синтоїстських святилищах під час фестивалів. В Австралії м'ячі робили з шкур щурів, сечових міхурів великих тварин, з скручених волосся. На жаль, правил гри не збереглося. У Північній Америці теж був предок футболу, гра називалася «pasuckuakohowog», що означає «вони зібралися, щоб пограти в м'яч ногами». Зазвичай гри проходили на пляжах, м'яч намагалися забити в ворота шириною близько півмилі, саме ж поле було в два разів довше. Число учасників гри доходило до 1000 чоловік.