По аксонометрической проекции предмета постройте чертеж в необходимом количестве видов Нужно выполнить задание б) Если можно укажите условное изображение сварочного шва.
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
С и м ф о н и я - монументальный музыкальный жанр, в котором драматургия охватывает значительное музыкальное пространство.Симфония, в отличие от оперы, является чисто инструментальным жанром, поэтому музыкальное развитие представлено в ней не через движение образов и персонажей, а через последовательность и сочетание музыкальных тем.Тема становится средоточием некой мысли, идеи, имеющей музыкальное воплощение, свой собственный характер, мелодический и ритмический рисунок. Умение слышать тему, различать её в общем потоке музыкального движения и означает умение воспринимать и понимать такое сложное и многообразное произведение, каким является симфония.Отчасти это можно сравнить с тем, как мы воспринимаем произведение литературы: ведь мы читаем и совсем маленькие рассказы, и крупные романы, а значит, учимся воспринимать различные литературные жанры.Так же и в музыке: в ней существуют и маленькие пьесы, и симфонии, и те и другие раскрывают своё собственное содержание. Понятно, что восприятие симфонии требует от слушателя значительной подготовки - ведь в ней так много различных музыкальных мыслей!Среди композиторов-симфонистов, чьё творчество связано с расцветом этого жанра, особенно велико значение Моцарта. Его перу принадлежит сорок одна симфония.
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.