я думаю можно.
Объяснение:
Я просто так думаю
ответ:
объяснение:
великая роль бактерий постоянно живущих на коже человека в полости рта дыхательных путях пищеварительном тракте. это бактерии например стафилококк эпидермальный обычно не вызывают заболеваний играет решающую роль в защите организма человека от болезнетворных микроорганизмов.
толстом кишечнике человека живут миллионы различных бактерии симбионты бифидобактерии лактобактерии кишечная палочка и другие они потребляют остатки пищи не усвоенное нашим организмом эти бактерии вырабатывают некоторые витамины и снабжают организм человека а также предотвращают чрезмерное размножение болезнетворных бактерий.
бактерии получать продукты питания например они преобразует веществам содержащимся в молоке и на нашем столе появляются различные молочные продукты простокваша йогурт творог кефир сметана сыр каждый раз когда вы едите сыр или йогурт вы седаете много молочнойкислотных бактерии молочнокислые бактерии обеспечивают также квашение овощей в сельском хозяйстве молочнокислотным бактериями из растений кукурузы и листьев кормовой свеклы получают питательные носилась в котором может храниться месяцами. с бактерий производят витамины многие лекарственные препараты ферменты моющийся и клеющияся средства бактерии очищают сточные воды очистка очистных сооружениях органические вещества бактерии крайне важны в очистке обширных ливнев которые происходят в результате крушения танкеров или аварии на нефтепроводах.
вредные:
многие бактерии наносят вред человеку растениям и животным вызывая различные болезни такие как чума холера коклюш дифтерия столбняк туберкулез воспаления легких обусловленное проникновением в организм и размножение болезнетворных бактерий бактерии вызывают и такое широкое распространение заболеваний как кариес зубов они являются причиной пищевых отравлений ангины бронхитом если у вас когда-либо болело горло значит был опыт обращения с болезнетворными бактериями
у крупного рогатого скота овец и лошадей бактерии вызывают сибирскую язву у картофеля например мокрую гниль болезнь бактериям отбирают у живых организмов органические вещества выделяют в них клетки яды и токсины которые отравляют организм передача возбудителя заболевания заражения может происходить различными путями как через прямую из контакта с больным организмом через воздух и воду с продуктами питания или при проникновении бактерий в рану
полезно знать что более половины населения в европе в средние века унесла чума известно как чёрная смерть ужасы этих эпидемий остался в памяти людей по прошествии несколько веков памяти об этом во многих городах европы где были воздвигнуты так называемые чумные колонны в настоящее время остается чума остается особенно опаснрй инфекцией ежегоднозаражается около 2000 человек большинство случаев заражения отмечается в китае в странах центральной азии и африки
Протягом другої половини XVIII ст. в соціально-економічному розвитку українських земель у складі Російської імперії відбулися значні зміни. Наприкінці XVIII ст., як вже зазначалося, на українські землі в складі Російської імперії було поширено загальноімперський становий поділ. За жалуваними грамотами Катерини II, усе населення поділилося на чотири головні "роди людей": дворянство, духівництво, "міських обивателів" та "сільських обивателів". Козацтво як окремий соціальний стан ліквідовувалося. Козацька старшина набула однакових прав із російським дворянством: володіти землею й продавати її разом із прикріпленими до неї селянами, мати власний суд, звільнятися від усіх податків і тілесних покарань.
Сільське господарство було основною формою життєдіяльності населення. Торгівля і промисловість залишалися слаборозвинутими навіть у порівнянні з Росією. Найважливішою зміною в українському сільському господарстві стало освоєння земель на Півдні. Незважаючи на збільшення посівних площ і на високу якість грунтів, продуктивність праці істотно не змінилася. Урожайність була вкрай низькою (збір зерна лише в 3–4 рази перевищував посіяне). Це пояснюється запровадженням кріпосницьких відносин, застарілим реманентом та методами господарювання. При загальній млявості розвитку українського села все ж були помітні певні зміни. Наприкінці XVIII ст. були впроваджені нові культури – кукурудза, картопля. Завоювання Росією Чорноморського узбережжя відкрило шлях хлібній торгівлі через чорноморські порти.
Почало поширюватися використання найманої праці малоземельних та безземельних селян, заробітчан, бурлаків, голоти, а також зростання поряд із відробітковою рентою (панщина) грошової. Це сприяло втягуванню українського села в товарно-грошові відносини. Великі землевласники почали вкладати кошти в розвиток сільськогосподарського виробництва. Першою ознакою цього процесу стала поява значної кількості млинів як водяних, так і вітряних. Почалося масове будівництво гуралень. На середину XVIII ст. у кожному полку Гетьманщини налічувалося їх не менше 50. Інші землевласники брались за розведення племінної худоби. Помітного розвитку отримала й торгівля, незважаючи на відсутність транспорту і нормальних шляхів сполучення. Внутрішня торгівля зосереджувалася на ярмарках та базарах. На Лівобережжі щороку збиралося близько 390 ярмарків, а на Слобожанщині - понад 200. Найбільші ярмарки відбувались у Ніжині, Ромнах, Києві, Переяславі, Харкові.
Українські купці розвивали зовнішню торгівлю й були відомі на ринках Вроцлава, Відня, Константинополя (Стамбула), Ґданська, Лейпцига, Ясс. Традиційними товарами, які вивозилися на продаж з України, були прядиво, худоба, тютюн, хліб, горілка тощо.
Із розвитком товарно-грошових відносин значні зміни відбуваються також у ремеслі. Цехове виробництво дедалі більше орієнтується на ринок, набуває поширення використання вільнонайманої праці.
Незважаючи на всі перепони, продовжували розвиватись і мануфактури. В основному це були мануфактури з виробництва посуду (фарфорового, скляного), паперу, які належали переважно великим землевласникам й церкві. У той же час були створені казенні суконні мануфактури на Слобожанщині з використанням праці приписних селян.
Розвиток торгівлі, ремесла, мануфактур стимулює зростання міст. Найбільшими містами були Київ (42 тис. жителів), Ніжин, Охтирка, Харків. Проте відбуваються зміни в національному складі міського населення: зростає кількість євреїв і росіян.
Соціальні зрушення й економічний розвиток Лівобережжя і Слобожанщини в другій половині XVIII ст. означали поступове входження цих регіонів до системи всеросійського ринку, що мало помітний вплив на господарське життя України і Росії. Зростання попиту на українські товари в Росії спричиняє збільшення їх виробництва і активізацію торгівлі. Разом із тим, економічна самостійність українських земель у загальноімперській економічній системі зникає.
Таким чином, на кінець XVIII ст. у соціально-економічному розвитку Україна перетворилась у звичайну провінцію Російської імперії, а над українським народом нависла загроза асиміляції.
Объяснение:
я думаю да потому что не запрещено