Продолжительность импульсной фазы солнечных вспышек обычно не превышает нескольких минут, а количество энергии, высвобождаемой за это время, может достигать миллиардов мегатонн в тротиловом эквиваленте. Энергию вспышки традиционно определяют в видимом диапазоне электромагнитных волн по произведению площади свечения в линии излучения водорода Нα, характеризующей нагрев нижней хромосферы, на яркость этого свечения, связанную с мощностью источника.
В последние годы часто используют также классификацию, основанную на патрульных однородных измерениях на серии ИСЗ, главным образом GOES[1], амплитуды теплового рентгеновского всплеска в диапазоне энергий 0,5—10 кэВ (с длиной волны 0,5—8 ангстрем). Классификация была предложена в 1970 году Д.Бейкером и первоначально основывалась на измерениях спутников «Solrad»[2]. По этой классификации солнечной вспышке присваивается балл — обозначение из латинской буквы и индекса за ней. Буквой может быть A, B, C, M или X в зависимости от величины достигнутого вспышкой пика интенсивности рентгеновского излучения[3][Комм 1]:
БукваИнтенсивность в пике (Вт/м2)Aменьше 10−7Bот 1,0×10−7 до 10−6Cот 1,0×10−6 до 10−5Mот 1,0×10−5 до 10−4Xбольше 10−4
Солнечная вспышка 14 декабря 2014 года: выброс отрывается от поверхности.
Индекс уточняет значение интенсивности вспышки и может быть от 1,0 до 9,9 для букв A, B, C, M и более — для буквы X. Так, например, вспышка 12 февраля 2010 года балла M8.3 соответствует пиковой интенсивности 8,3×10−5 Вт/м2. Самой мощной (по состоянию на 2010 год) зарегистрированной с 1976 года[4] вспышке, произошедшей 4 ноября 2003 года, был присвоен балл X28[5], таким образом, интенсивность её рентгеновского излучения в пике составляла 28×10−4 Вт/м2. Следует заметить, что регистрация рентгеновского излучения Солнца, так как оно полностью поглощается атмосферой Земли, стала возможной начиная с первого запуска космического аппарата «Спутник-2» с соответствующей аппаратурой[6], поэтому данные об интенсивности рентгеновского излучения солнечных вспышек до 1957 года полностью отсутствуют.
Измерения в разных диапазонах длин волн отражают разные процессы во вспышках. Поэтому корреляция между двумя индексами вспышечной активности существует только в статистическом смысле, так для отдельных событий один индекс может быть высоким, а второй низким и наоборот.
Солнечные вспышки, как правило, происходят в местах взаимодействия солнечных пятен противоположной магнитной полярности или, более точно, вблизи нейтральной линии магнитного поля, разделяющей области северной и южной полярности. Частота и мощность солнечных вспышек зависят от фазы 11-летнего солнечного цикла.
Відповідь:
Хлопчик на ім’я Джин разом із батьком, від особи якого в новелі ведеться розповідь, потрапляють у крамннчку де продають дитячі іграшки. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівпими речами. Тут був тигр із пап’є-маше, який розмірено киває головою, кришталеві кульки, “порцелянова рука з колодою чарівних карт” і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з’явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім’я хлопчика та його домашня адреса. Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовджепого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей. До крамниці хотів зайти розбещений хлопчик Едвард, але для неслухняних дітей крамниця була завжди зачиненою. Продавець для Джипа і його батька влаштував огляд товарів і заявив: “Всі товари в нас одного гатунку, а саме: найвищого! Нічого, крім справжньої магії! З гарантією!” Були тут і чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини і олив’яні солдатики, що оживали від скоромовки, проказаної над ними і чарівний меч, і чарівний коник-гойдалка… Продавець, пояснюючи, як влаштовані іграшки показував їх навиворіт. Внаслідок чергового фокусу дивакуватого торговця Джин раптом безслідно зникає з батьківського поля зору а потім так же несподівано з’являється вже за межами крамнички, де опиняється й ошелешений батько. При цьому сама зловісна крамничка, як примара, раптово зникає.. Дива скінчилися, але Джин тримав в руках чотири пакунки, очі його сяяли. Вдома з’ясувалося, що в трьох пакунках були солдатнки, а в четвертому – живе кошеня. Хлопчик залюбки грався солдатиками, які, за його словами, оживали, коли він відкривав коробку й промовляв чарівне слово. Батько багато разів пробував, коли Джин грався з ними, зненацька увійти до нього в кімнату. Але нічого чарівного він так і не помітив, для нього вони були звичайнісінькими солдатиками. Кілька разів батько проходив по Ріджент-стріт, шукаючи ту крамницю, щоб сплатити за рахунком, але так і не знайшов її.
Пояснення:
такк х
Объяснение: я знаю но забыл щяс подумаю