Відповідь:
Na tydzień przed Wielkanocą rozpoczynają się przygotowania do wielkiego święta: gotuje się jajka i maluje pisanki, sadzi się pająki, piecze ciasteczka i ciasta wielkanocne.
W Wielki Czwartek właściciele sprzątają domy, podwórko, stajnie i porody - „aby oczyścić ziemię z mrozu, zimy, śmierci i wszelkiego zła”. Każdy pierze, kąpie i pierze ubrania.
Ciasta wielkanocne wypiekane są w Wielki Piątek. Zjedz je przed Wielkanocą.
Pisanki są malowane w sobotę. Pisanka - symbol wiosennego odrodzenia natury, radości, przebaczenia i życzeń wielkanocnych. Ludzie mówią: „Będzie miłość na świecie, dopóki ludzie będą pisać pisanki”. Każde jajko wielkanocne to mały świat, więc przedstawia niebo z gwiazdami, słońce, drzewo życia.
W niedzielę wszyscy chodzą do kościoła na nabożeństwo, świętują Wielkanoc, jajka. Gratulacje i chrzest.
W drugi dzień Wielkanocy ludzie odwiedzają się nawzajem, chrzczą i wymieniają się pisankami. Ten dzień nazywa się „przeciąganiem”.
Trzeciego dnia Wielkanocy ludzie zbierają się razem i bawią - „obchodzą święta”.
Пояснення:
вот перевод:
За тиждень до Великодня починається підготовка до великого свята: відварюють яйця та фарбують писанки, висаджують рослини павутини, печуть печиво та паски.
У Великий четвер господарі прибирають будинки, двір, стайні та народження - «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті та усякого зла». Всі вмиваються, купаються і миють одяг.
Паски випікають у Страсну п’ятницю. Їжте їх перед Великоднем.
Писанки фарбують у суботу. Писанка - символ весняного відродження природи, радості, прощення та великодніх побажань. Люди кажуть: «У світі буде любов, поки люди пишуть писанки». Кожна писанка - це маленький світ, тому вони представляють небо з зірками, сонце, дерево життя.
У неділю всі ходять до церкви на службу, святкують Великдень, яйця. Вітаємо і хрестимось.
На другий день Великодня люди відвідують одне одного, хрестять і обмінюються писанками. Цей день називається «перетягуванням».
На третій день Великодня люди збираються разом і веселяться - «святкують свята».
1)Процентщица
2)Горячая Шпор. Зачёт:Hotspur, Хотспур
3)Оушен
4) Пропускать вперёд.
5)Флага Италии
1.Вопрос: скороговорке литературоведа Михаила Безродного одному ницшеанцу повсюду мерещится ОНА. Назовите ЕЕ одним словом.
2.Вопрос: Сэр Генри Перси, живший в XIV веке на севере нынешнего Лондона, имел импульсивный и задиристый нрав. Напишите по-русски или по-английски его прозвище.
3. Среди поселенцев, прибывших на "Мэйфлауэре", был и маленький мальчик, имя которого означает то же, что и фамилия героя серии фильмов. Назовите эту фамилию
4.Малайцы опасались внезапного нападения. Поэтому их этикет предписывал поступать противоположным образом, чем мы. Как принято поступать у нас?
5."В венке олив, под белым покрывалом
Предстала женщина, облачена
В зеленый плащ и в платье огне-алом".
По одной из версий, эти строки вспомнили при создании... Чего?
Кыргыз Республикасынын мамлекеттик желеги кызыл түстө. Анын ортосуна алтын түстөгү бирдей өлчөмдө кырк нур болуп чачыраган күнгө окшош тегерек жайгаштырылган. Күндөй тегеректин ичинде Кыргыз боз үйүнүн түндүгү кызыл түстө берилген. Желектин туурасы анын узундугунун бештен үч бөлүгүн түзөт. Жаркыраган тегеректин диаметри желектин туурасынын бештен үч бөлүгүн түзөт. Күн жана нур чачыраган дискалардын диаметрлеринин салыштырмалуулуугу бештен үч бөлүгүнө барабар. Түндүктүн диаметри жаркыраган төгөрөктүн диаметринин жарымын түзөт.
Желектин бир түстүү кызылдыгы эрдикти жана тайманбастыктын символу, жаркыраган алтын күн бейкуттукту жана байлыкты чагылдырат, ал эми түндүк - үй кутунун символу, аалам катары дүйнөнү алда канча кеңири түшүнүүдө бир айлампага бириктирилген кырк нур байыркы кырк уруунун бирдиктүү Кыргызстанга бириккендигин айгинелейт.Түндүк өлкөдө жашап жаткан элдердин биримдигинин символу, желектин кызыл түсү айкөл Манастын туусунун түсү болгон. Ар бир өлкөнүн өз доорунун желеги болот. Биздин желегибиз абдан кооз. Желектеги белгилер элибиздин улуттук руханий дүйнө таанымынан жана басып өткөн тарыхый жолунан жаралып келип чыккан символдор. Бул символдордун мамлекеттик желекте айкалышта чагылып турушу - дөөлөттүн көөнөрбөстүгүн, ыйыктыгын, элибиздин өткөндү унутпай, келечекке ишенимдүү кадам койгондугун айгинелеп турат.
Авторлору: Э. Айдарбеков, Б. Жайчыбеков, С. Иптаров, Ж. Матаев, М. Сыдыков.
1992-жылы 3- мартта республиканын Жогорку Кеңеши тарабынан кабыл алынган.