Найвидатніший поет епохи Октавіана Августа — Публій Вергілій Марон — народися 15 жовтня 70 року до н, е. у селищі Анди неподалік Мантуї. Майбутній засновник «золотої латини». За походженням був вельми незнатного: його батько (за одною версією) був гончарем, чи (за другою версією) поденним робітником у державного чиновника Магія, з дочкою якого він згодом одружиться. Завдяки наполегливій праці батька та фінансовій підтримці тестя сім’я Вергілія досягла певних статків, що дозволило не тільки дати синові добру освіту, але й залишити йому у спадок невеличкий маєток поблизу Мантуї. Освіту Вергілій здобував у риторичних школах Кремона, Медіолана й Рима. Не маючи ораторських здібностей, він лише один раз виступив у суді, а потім повернувся до батьківського маєтку, де займався сільським господарством і літературною працею. Перші вірші молодого поета привернули увагу впливового на той час державного діяча, оратора та історика Асінія Полліона, який між іншим, цікавився і літературою. Саме він допоміг Вергілію повернути свій маєток, який було конфісковано в ході кампанії надання земельних наділів колишнім воїнам, звільненим у запас. Для цього Асінію Полліону довелося особисто звернутися до Октавіана Августа. У період з 50 до 41 років були видані «Еклоги», більш відомі під назвою «Буколіки». Збірка, що складалася з 10 віршів-еклог, представляла собою адаптацію буколічного жанру грецького поета Феокріта у римській поезії. Вергілієвські пастухи далекі від дійсності, їхній побут у мальовничо змальованій Аркадії позбавлений прозаїчних подробиць, притаманних життю реальних пастухів. У Вергілія вони освічені, володіють витонченим стилем і пісенним даром, ведуть нескінченні літературні дискусії і змагаються між собою у поетичній майстерності. Найчастіше еклоги являють собою діалог двох пастухів. Темою пісень у більшості віршів є любовні страждання героїв. Важливе місце у пастушачих піснях посідає герой пасторального фольклору Дафніс, який трагічно загинув через прагнення противитися любовному почуттю. Отже, можна говорити проте, що «Буколіки» утверджують владу кохання, що охоплює увесь світ.
Объяснение:
Конспект
Прыжки в высоту: сектор для прыжков в высоту
Сектор для прыжков в высоту имеет яму, дорожку для разбега, две стойки и одну планку.
Прыжки в высоту: яма для прыжков в высоту
Место для приземления размером 5 × 4 м в настоящее время заполняется мягким пружинящим синтетическим материалом, уложенным толщиной в 50-100 см.
Прыжки в высоту: дорожка для разбега
Ее длина не менее 15 м.
Прыжки в высоту: стойки для прыжков
Стойки для прыжков должны устанавливаться таким образом, чтобы их верхний край возвышался над максимальной высотой планки не менее чем на 10 см.
Расстояние между стойками от 3,66 до 4,02 м. Планка устанавливается на стойках таким образом, чтобы при касании ее участником она могла падать как вперед, так и назад. Пластины, на которые кладется планка, должны иметь длину 6 см и ширину 4 см. Чтобы избежать заклинивания планки, между ее концом и стойкой должен быть зазор с каждой стороны в 1 см. Во время соревнования стойки не должны перемещаться за исключением случаев, когда старший судья сочтет, что место для отталкивания или приземления стало непригодным.
Прыжки в высоту: планка
Планка изготавливается из металла или дерева. Ее длина 3,64-4,00 м, максимальный вес 2 кг. Планка может иметь круглое сечение (диаметр 3 см). Концы круглой планки сделаны таким образом, чтобы для ее установки имелась гладкая плоская поверхность длиной 15 см. Планка может быть также трехгранной формы (высота граней 3 см). Она может состоять из двух частей, соединенных посредством металлических зажимов.
Прыжки в высоту: обувь
Прыгуны пользуются специальными шиповками. Наряду с шипами на подошве имеются максимум 2 шипа на каблуке (пяточный шип). Общая толщина подошвы не должна превышать 13 мм.
Объяснение: