1) А. Умение контролировать развитие своего организма и физические нагрузки.
2) А. Секундомер
3) Б переносить физическую нагрузку длительное время.
4)В. Бег 30 м.
5) В. Наложить на ушибленное место лед.
6) Б. Сила, быстрота, выносливость, гибкость, ловкость.
7) А. До начала бега.
8) Б. Каждый по своей дорожке.
9) Б. Прыжки в длину.
10) Б. Чтобы не было травм
11) В совершать большое количество движений за короткий промежуток времени.
12) А. Выносливость
13) Б. Глазомер, координацию, укрепляет мышцы рук и туловища.
14) А. Старт – финиш.
15) А. Спринтер.
16) В. Лёгкая атлетика
17) В. Кроссовки
18) Б с мышц производить активные действия.
19) В. Подтягивание
20) А. Марафон
21) В. 100 м
22) В. Челночный бег
23) Б. Вдох через нос, выдох через рот.
Объяснение:
Відомо, що сюжети багатьох байок виникли ще в давнину, але байкарі різних країн використовують їх для написання нових творів. Як виникає новий твір на основі відомого сюжету, спробуємо дослідити це на прикладі байок Езопа і Крилова.
Езоп — легендарний поет, якого вважають засновником жанру байки. Байки Езопа прозові, оповідні, лаконічні. Головна увага приділяється сутичці між носіями певних рис або різних життєвих позицій. У байці "Вовк та ягня" характери персонажів чітко визначені: Ягня уособлює беззахисність, Вовк — силу. Мораль випливає з самої оповіді: справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.
На відміну від Езопа, Крилов помістив мораль своєї байки на початку, але розвиток подій у байці не сприймається як проста ілюстрація моралі "У сильного безсилий винен завсігди...".
У Крилова вовк стає втіленням невблаганної злої сили, жорстокості і свавілля, а розвиток сюжету на наших очах розкриває механізм дії цієї жорстокої сили. Читачі стають ніби свідками усього, що відбувається з героями.
На початку байки Ягня не лякається Вовка, адже воно нікому нічим не шкодить і не порушує встановлених правил. Безглузді звинувачення, які висуває Вовк, Ягня з легкістю спростовує. У відповідях Ягняти відчувається почуття власної гідності. На якусь мить читачам навіть здається, що то Ягня загнало Вовка у глухий кут, бо хижак не має більше аргументів для звинувачення. Але з цього зовсім не випливає, що після зустрічі з Вовком Ягня залишиться неушкодженим. Якраз навпаки. Кожна гідна відповідь Ягняти ще більше дратує Вовка. Нарешті свавільному хижакові набридає вишукувати уявні провини своєї жертви і він показує свою сутність. Останні слова байки: "Сказав — і в темний ліс Вовк поволік Ягня" — водночас очікувані і несподівані. Читач від самого початку знав, що так мало статися, але гаючи за розвитком подій, сподівався, що Ягня таки доведе свою невинність.