Берман завжди хотів намалювати шедевр. Коли Сью , яка допомага хворій подрузі вирішила- Джонсі потрібно жити, вона звернулася за до до Бермана . Коли Берман взнав що Джонсі дума коли впаде останній листок - вона помре, він сказав що до Сью та зробе все можливе для того щоб Джонсі жила . Тієїж ночі вони помітили що останній листок плюща впав . На наступний день Джонсі прокинулась та подивилася у вікно - там був останній листок плюща. Наступного дня лікар костатував : "небезпека минула. Ви перемогли". Тоді Сью вирішила розповісти все Джонсі: "містер Берман помер сьогодні у лікарні від запалення легень. Він хворів усього два дні . Вранці першого дня швейцар знайшов нещасного старого на підлозі в його кімнаті . Він був непритомний . Черевики і весь його одяг - промокли наскрізь , і були холодними мов лід . Ніхто не міг зрозуміти , куди він виходив такої жахливої ночі . Потім знайшли ліхтар , який ще горів , драбину , зсунуту з місця , кілька покинутих пензлів і палітру з жовтою і зеленою фарбою. Поглянь у вікно , люба , на останній листок плюща. Тебе не дивувало , що він не тремтіть і не ворушиться на вітрі ? Так, мила, це і є шедевр Бермана- він написав її тієї ж ночі , коли злитів останній листок. На мою думку мрія старого Бермана здійснилася тому що він пожертвував своїм життям й намалював свій шедевр завдяки котрому вижила Джонсі.
1. Верхние конечности человека утратили функцию опоры при передвижении и превратились в руки – органы труда. Противопоставление большого пальца кисти остальным пальцам способствовало развитию её подвижности и способности к разнообразным точным движениям (письмо, игра на музыкальных инструментах, мелкие манипуляции при ручной сборке приборов и др.).
2. У человека центр тяжести переместился в нижнюю часть позвоночника, что придало телу большую устойчивость. В процессе эволюции позвоночник принял S-образную форму (появились шейный, грудной, поясничный и крестцовый изгибы), а нижняя конечность приобрела сводчатую стопу, что способствовало смягчению толчков и сотрясений, возникающих при ходьбе, беге и прыжках.
3. Возрастание нагрузки на нижние конечности человека вызвало увеличение размеров большого пальца стопы и появление особой сухожильной связки, обеспечившей параллельное расположение её пальцев.
4. Для поддержания органов брюшной полости в поясе нижних конечностей у человека развились широкие тазовые кости. Изменившаяся вследствие этого форма отверстия малого таза затруднила процесс родов.
5. Уплощение в переднезаднем направлении грудной клетки и перемещение затылочного отверстия черепа к центру его основания обеспечило лучшую балансировку тела человека, необходимую для поддержания равновесия при прямохождении.