Что на сегодняшний день требуется от данной профессии – это сочетание глубоких знаний по предмету и обязательно с железными нервами.
Но, к сожалению, нередки случаи, когда учитель не считает нужным сдерживать эмоции и срывать зло на наших драгоценных детях.
Конечно, было бы хорошо, если бы с педагогами занимались психологи, и они с ними прорабатывали их душевные переживания, избавляясь от негативных эмоций, но, увы, это все не у нас и не о нас.
Нарисуйте классом красивые рисунки порадуйте учителя
Объяснение:учитель всегда нервный от шума
поменьше шумите!
Для оптичних телескопів, таких як обговорювані, єдиною реальною перевагою розміщення телескопа в космосі є те, що він може зробити свою роботу набагато краще там. Це не тому, що такі телескопи істотно наближені до об'єктів дослідження, а скоріше тому, що атмосфера Землі може так сильно спотворювати зображення
Объяснение:
Телескопи, які фіксують інфрачервоні промені, рентгенівські та гамма-промені, які не можна побачити, але дуже важливі для фізики, повинні знаходитись у космосі, оскільки атмосфера їх повністю окуповує.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.