ответ: каким будет дпа-2019?
бытует мнение, что дпа в 2019 году придется сдавать так же, как и зно: в централизованном порядке, с утвержденными на уровне минобразования украины и билетами. в результате школьник получит сертификат, на основании которого можно попасть в профильный класс колледжа или гимназии.
также ходят слухи, что без сертификата общеукраинского дпа с высокими отметками нельзя будет продолжить обучение в школе с хорошим педагогическим составом – якобы ученикам с низкими предложат учиться в непрестижных заведениях. поспешим обрадовать девятиклассников и их родителей – такие новшества, конечно, могут воплотиться в жизнь, но уж точно не в 2019 году. новые образовательные нормы станут возможны лишь тогда, когда в девятый класс перейдут дети, только недавно поступившие в школу.
им придется сдавать экзамены после каждой образовательной ступеньки совершенно по-новому – переход на вторую (5-й класс) и третью (10-й класс) школьную образовательную ступень будет предварять зно, открывающее двери в престижные профильные школы. уже в 10-11-х классах ученики начнут проходить спецпредметы, чтобы потом уделять общеобразовательным дисциплинам как можно меньше внимания, сосредоточившись в вузе на специалитет. в 2019 году готовиться к дпа можно, ориентируясь на такой регламент:
объяснение: ну как то так
Надеюсь
Объяснение:
Україна – Батьківщина для кожного представника нації; Вітчизна для видатних громадських діячів, учених, митців; країна з чарівно природою. Для кожного вона велична, неповторна, незбагненна, неосяжна. Україна подарувала світові неперевершені твори духовних геніїв, велетнів духу: Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, О.Довженка.
Осмислюючи їхню творчу спадщину, ми усвідомлюємо себе народом з віковічними національними традиціями, палким почуттям патріотизму, носіями загальнолюдських цінностей.
Від полум’яних рядків Т. Шевченка:
Я так її, я так люблю
Мою Україну убогу,
Що прокляну святого Бога,
За неї душу погублю,
– українському народові довелося пройти тернистий шлях невизнання, принижень, катувань до розквіту, самовизначеності, самоствердження, нарешті, незалежності. Змінюється все, змінюються погляди на ідеологічні догми. «Не час минає, а минаєм ми»,- констатує сучасна поетеса Ліна Костенко.
Чим вимірюється любов до Батьківщини? Як ставитися до українців, що змушені були розлучитися з Батьківщиною? Пригадуються слова Олександра Ярового «Будьмо толерантними».
Чи важко бути саме такими? До людей, що зрікаються України, ставлення однозначне. Його висловив у вірші поет-шістдесятник В. Симоненко:
Хто тебе любов’ю обікраде,
Хто твої турботи обмине,
Хай того земне тяжіння зрадить,
І з прокльоном безвість проковтне!