Людину можна назвати красивим? Того, у якого гарна зовнішність, або того, у якого хороші вчинки? Звичайно, краса зовнішня завжди привертає, радує око. Але важливіше, на мою думку, мати внутрішню красу, яка проявляється у вчинках, поведінці, ставленні до людей, навколишнього світу.
Такі думки з'явилися у мене після прочитання казки англійського письменника Оскара Уайльда "Хлопчик-зірка". Разом з тим виникло багато питань, на які я спробую дати відповідь.
Як відомо з сюжету казки, Хлопчик-зірка був карколомним красенем. Герой "мав личко біле і ніжне, немов висічене зі слонової кістки, і золоті кучері - як пелюстки нарциса, і губи - як пелюстки червоної троянди, і очі - як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І він стрункий, немов квітка в поле, де не ступала нога косаря ". Крім того, він був метким, вмів танцювати, співати та грати на сопілці. Однак ця краса обернулася герою на шкоду, бо ріс він гордовитим, себелюбним і жорстоким. Хлопець соромився сільських дітей, називав їх своїми слугами, не мав співчуття до нужденних, сліпим, калікам, скривджених долею, кидався в них камінням і насміхався. Любив він тільки себе. У Хлопчика-зірки було кам'яне серце, і свій холод він поширював на всіх, тому що діти, спілкуючись з ним, теж ставали такими ж жорстокими і себелюбними.
Для нього не було нічого святого. Хлопчик-зірка знехтував і прогнав навіть свою матір, який відрікся від неї. Це було найбільшим злом героя, і за це він був покараний. Хлопчик-зірка втратив свою красу, став гидким і потворним. Обличчя його виражало справжнє єство.
Тільки тоді герой ніби схаменувся і пішов шукати свою матір. Хлопчику-зірці довелося зазнати багато страждань, він на собі пізнав приниження, нехтування, голод, спрагу. Все це змінило його на краще, він відрікся від своєї гордині. І тільки тоді зустрів матір і батька, які були королівського роду. Хлопчик-зірка став правити містом, і був він "милосердний і справедливий до всіх. Нікому не дозволяв він звертатися жорстоко з птахами і звірами, і вчив усіх любові, добра і милосердя. Голодним він роздавав хліб, а голим - одяг, і в його державі панували мир і достаток ".
Здавалося, так буде тривати вічно, але правил Хлопчик-зірка недовго: через три роки він помер. Як бачимо, за все треба платити. Занадто багато робив зла і, не дивлячись минулі їм важкі випробування, доля розпорядилася з ним так.
Казка вчить, що перш ніж зробити якийсь крок чи вчинок, треба добре подумати. Не можна дозволяти собі бути жорстоким, гордовитим. А ще треба пам'ятати, що зовнішня краса - це не привід робити ганебні вчинки. Бо найголовніше - це краса душі. Завдяки Оскару Уайльду і його казці, я зрозумів таку істину.
Предложение поехать в составе не большой компании поступило внезапно, основная цель поездки – лазанье и просто отдых) . Через два дня были куплены билеты и закончены все дела более или менее требующие сего. И вот уже торохчу в вагоне в южном направлении. Куча народу и чай в тех самых подстаканниках, кто ж этого не знает. Стук колес и проносящиеся составы за окном. В общем поезд. Утро светлого города Симферополя было тихое. Именно тишина, так не привычная после всех звуков состава. Быстро куплен билет на троллейбус. Прильнув к окну встречаю рассвет чужого города. Чистое небо синее, воздух который уже пахнет весной. Огненные облака и много зелени. Выезжая за город, видишь контраст между городом и горами. Там весна и зелень, а там всё еще снег. Въезжаем в «молоко», до сих пор интересно как водитель вёл машину. Не видно было и дороги! Через часа два добираюсь до нужной остановки – Краснокаменка. Вот и оно – море! Дожидаясь друзей, любуюсь все тем, что уже проросло, зазеленело, запрыгало, запело. И вот же умы топаем к «Красному камню». Месту тихому и красивому.
Предложение поехать в составе не большой компании поступило внезапно, основная цель поездки – лазанье и просто отдых) . Через два дня были куплены билеты и закончены все дела более или менее требующие сего. И вот уже торохчу в вагоне в южном направлении. Куча народу и чай в тех самых подстаканниках, кто ж этого не знает. Стук колес и проносящиеся составы за окном. В общем поезд. Утро светлого города Симферополя было тихое. Именно тишина, так не привычная после всех звуков состава. Быстро куплен билет на троллейбус. Прильнув к окну встречаю рассвет чужого города. Чистое небо синее, воздух который уже пахнет весной. Огненные облака и много зелени. Выезжая за город, видишь контраст между городом и горами. Там весна и зелень, а там всё еще снег. Въезжаем в «молоко», до сих пор интересно как водитель вёл машину. Не видно было и дороги! Через часа два добираюсь до нужной остановки – Краснокаменка. Вот и оно – море! Дожидаясь друзей, любуюсь все тем, что уже проросло, зазеленело, запрыгало, запело. И вот же умы топаем к «Красному камню». Месту тихому и красивому.
Людину можна назвати красивим? Того, у якого гарна зовнішність, або того, у якого хороші вчинки? Звичайно, краса зовнішня завжди привертає, радує око. Але важливіше, на мою думку, мати внутрішню красу, яка проявляється у вчинках, поведінці, ставленні до людей, навколишнього світу.
Такі думки з'явилися у мене після прочитання казки англійського письменника Оскара Уайльда "Хлопчик-зірка". Разом з тим виникло багато питань, на які я спробую дати відповідь.
Як відомо з сюжету казки, Хлопчик-зірка був карколомним красенем. Герой "мав личко біле і ніжне, немов висічене зі слонової кістки, і золоті кучері - як пелюстки нарциса, і губи - як пелюстки червоної троянди, і очі - як фіалки, що дивляться в чисту воду струмка. І він стрункий, немов квітка в поле, де не ступала нога косаря ". Крім того, він був метким, вмів танцювати, співати та грати на сопілці. Однак ця краса обернулася герою на шкоду, бо ріс він гордовитим, себелюбним і жорстоким. Хлопець соромився сільських дітей, називав їх своїми слугами, не мав співчуття до нужденних, сліпим, калікам, скривджених долею, кидався в них камінням і насміхався. Любив він тільки себе. У Хлопчика-зірки було кам'яне серце, і свій холод він поширював на всіх, тому що діти, спілкуючись з ним, теж ставали такими ж жорстокими і себелюбними.
Для нього не було нічого святого. Хлопчик-зірка знехтував і прогнав навіть свою матір, який відрікся від неї. Це було найбільшим злом героя, і за це він був покараний. Хлопчик-зірка втратив свою красу, став гидким і потворним. Обличчя його виражало справжнє єство.
Тільки тоді герой ніби схаменувся і пішов шукати свою матір. Хлопчику-зірці довелося зазнати багато страждань, він на собі пізнав приниження, нехтування, голод, спрагу. Все це змінило його на краще, він відрікся від своєї гордині. І тільки тоді зустрів матір і батька, які були королівського роду. Хлопчик-зірка став правити містом, і був він "милосердний і справедливий до всіх. Нікому не дозволяв він звертатися жорстоко з птахами і звірами, і вчив усіх любові, добра і милосердя. Голодним він роздавав хліб, а голим - одяг, і в його державі панували мир і достаток ".
Здавалося, так буде тривати вічно, але правил Хлопчик-зірка недовго: через три роки він помер. Як бачимо, за все треба платити. Занадто багато робив зла і, не дивлячись минулі їм важкі випробування, доля розпорядилася з ним так.
Казка вчить, що перш ніж зробити якийсь крок чи вчинок, треба добре подумати. Не можна дозволяти собі бути жорстоким, гордовитим. А ще треба пам'ятати, що зовнішня краса - це не привід робити ганебні вчинки. Бо найголовніше - це краса душі. Завдяки Оскару Уайльду і його казці, я зрозумів таку істину.