Задача 1. По одному из туристских маршрутов "Золотого кольца" туристская компания планирует ежегодно перевозить 100 тыс. туристов, т.е. Pr = 100000. Средняя дальность поездки по маршруту (Lср. = Lп.) составляет 80км. Коэффициент сезонной неравномерности Кс.н.= 0,7. Эксплуатационная скорость автобуса (Vэ), при перевозке туристов по маршруту составляет 20км/ч. Среднее число часов работы автобуса в сутки tc.c. = 6 часов. Количество автобусов, находящихся в движении по маршруту, Nдв. = 5. Среднесуточный коэффициент наполнения Кн = 0,8. Пропускная магистрали Rм = 1 автобус/ч. Определить вместимость автобуса М и его провозную
Задача 2. Используя данные и результаты решения первой задачи при коэффициенте использования пробега Z = 0,9, времени рейса tр = 5 часов, Lо=10 км, Lх = 5км, определить техническую скорость автобуса Vт и производительность автобуса за рейс Wр и за год Wr.
Задача 3. Используя исходные данные и результаты решения первой и второй задач и считая стоимость приобретения автобуса равной К = 400000 руб., ликвидную стоимость отслужившего свой срок автобуса Цл = 10000 руб., нормативный коэффициент эффективности Ен = 0,8 и эксплуатационные расходы Сэ = 30000 руб., определить приведенные затраты (Зп) на перевозку пассажиров.
Задача 4. Определить техническую готовность (Кг) парка подвижного состава АТП, если среднесуточный пробег единицы подвижного состава составляет Lс = 100км, число дней простоев в ремонте Дпр. = 40, пробег подвижного состава за межремонтный цикл Lц = 300000 км, нормируемое время простоя в ремонте и обслуживании на 1000 км пробега составляет Дн.в. = 1 день.
Характер філософського вчення Арістотеля про буття відбився і па його фізичному вченні, а також па його космології. Однак при наявності дуже тісному зв'язку між ними ідеалістична основа позначається у фізиці і у філософії природи Аристотеля (у його «натурфілософії») не настільки безпосередньо і енлию, як в його онтології. Обставина це проникливо відзначив В. І. Ленін якраз з приводу вчення Арістотеля про бога як про чистій формі п розумі. «Ідеалізм Аристотеля Гегель бачить, - так писав В. І. Ленін, - в його ідеї бога. ((Звичайно, це - ідеалізм, але він об'єктивніше і отдаленнее, загальне, ніж ідеалізм Платона, а тому в натурфілософії частіше = матеріалізму.)) »[ 3, т. 29, с. 255].
Як учений, Аристотель розробив основи своєї фізики, спираючись на добре знайому йому древню традицію грецької фізики, в тому числі на результати фізики Емпедокла, на його вчення про чотири елементи. У Анаксагора він схвалював і міг почерпнути природничо пояснення явищ природи, в тому числі затемнень Сонця і Місяця, але загальний дух фізики Анаксагора, цілком механістичний, ворожий уявленням про доцільність, повинен був залишитися для Аристотеля чужим і неприйнятним.
Вчення про рух У Фізиці Аристотель бачить вчення про буття матеріальному і подвиж-ном. Обидва ці властивості він зводить до єдності, бо вважає, що матеріальний предмет є предмет рухливий, а рухоме не може не бути рухомим предметом, т . е. чимось матеріальним.
Аристотель розвиває спеціальний аналіз поняття про рухомому. Аналіз показує, що в основі поняття про рухомий лежить: 1) поняття про рух і 2) поняття про що знаходиться в русі, або про рухомому. Як це було зроблено ним при визначенні числа і виду причин, Аристотель й у своєму вченні про рух приймає до уваги все добуте з цього питання його попередниками - людьми повсякденного досвіду і філософії. І ті, і інші вказали, що можливі тільки чотири види руху: 1) збільшення і зменшення; 2) якісна зміна, або перетворення; 3) виникнення і знищення і 4) рух як переміщення в просторі.
Подібно тому як при дослідженні видів причин було поставлено питання про причини взаємно приводяться і несвідомих, так і при дослідженні проблеми руху Аристотель задається питанням, який з чотирьох видів руху - головний, незвідний до решти, Таке, за Арістотелем, рух у просторі; саме воно - умова всіх інших видів руху. Наприклад, коли предмет збільшується, це означає, що до нього наближається п з ним з'єднується якесь інше речовина; перетворюючись, воно стає речовиною зростаючого предмета, І точно так само, коли
19 з? Каз БЄ5 280 предмет зменшується, це означає, що від цього предмета видаляється, переміщаючись в просторі, якась частина його речовини; перетворюючись! вона стає речовиною іншого предмета. Стало бути, і збільшення, і зменшення припускають як необхідної умови переміщення в просторі.