Народився Шопен 22 лютого 1810 року поблизу Варшави в Желязовій Волі. Початкову музичну освіту здобув у Польщі у В. Живного, потім у Варшавській вищій музичній школі у Ю. Ельснер.
Одинадцятирічним підлітком він уже пробує складати музику. Геніальність композитора і піаніста розвивалася в творчо насиченій атмосфері Варшави, де Шопен засвоював досвід польських композиторів, а також ознайомився з творами віденських класиків – Гайдна, Моцарта, Бетховена.
Виступати зі своїми творами композитор почав з 1829 року.
Пов’язаний з радикально налаштованої інтелігенцією, після поразки польського повстання Шопен не зміг повернутися в Польщу з Парижа, куди він переїхав восени 1831 року. Там він моментально став відомим, знайшов безліч шанувальників.
У Парижі Шопен зустрічається з видатними представниками музичного світу – Ф. Лістом, Р. Шуманом, Ф. Мендельсоном.
Зиму 1838-1839 років Шопен проводить на о. Майорка з Жорж Санд. Шопен відрізнявся з дитинства слабким здоров’ям, композитор починає серйозно хворіти. Життя Шопена ускладнюється незабезпеченістю, розривом з Жорж Санд. Прогресуючий туберкульоз поступово підточує його організм, відбираючи в композитора сили, заважаючи йому працювати. Турне по Англії і Шотландії сприяли поширенню його слави в Європі, але водночас привели до подальшого розвитку важкої хвороби.
Повернувшись в Париж, Шопен помирає 17 жовтня 1849 року.
Композитор-романтик, Шопен став родоначальником польської музичної класики. Обмеживши себе майже виключно складанням творів для фортепіано, він сконцентрував в них найрізноманітніші і найбільш перспективні художні тенденції часу. Шопен розкрив багатющі можливості фортепіанної фактури, його музика відрізняється усепроникаючим мелодизмом, гнучкістю і пластичністю, поетичною одухотвореністю. Шопен став творцем жанру фортепіанної балади, він відродив на романтичній основі жанр прелюдії, створив художні зразки концертного етюду.
1. Отзывчивое, участливое отношение к переживаниям, несчастью других.
2. Сочувствуя другому, переживать вместе с ним его душевное состояние.
3. Правила нравственности, а также сама нравственность.
4. ласковое, дружеское, заботливое отношение.
5. Почтительное отношение, основанное на признании чьих-н. достоинств
6. добродетель, связанная со оказывать бескорыстную другим, антоним скупости и скаредности.
7. готовность другому осмыслять, постигать содержание, смысл, значение чего-н.
9. Независимость, отсутствие стеснений и ограничений, связывающих общественно-политическую жизнь и деятельность какого-н. класса, всего общества или его членов.
10. Совершённое кем-н. действие.
11. Жалость, сочувствие, вызываемые несчастьем другого человека.
12. Готовность бескорыстно действовать на пользу другим, не считаясь со своими личными интересами.
Объяснение: