"Сельская ярмонка» (Кому на Руси жить хорошо)
1. Герои, ищущие ответ на философский вопрос, ожидают праздника - они едут на сельскую ярмарку. Их встречает веселье и пестрота.
"Хмельно, горластно, празднично,
Пестро, красно кругом!"
Но уже в самом начале праздника они отмечают, что первым делом мужик спешит выпить. Этим крестьянин отрешается от ежедневных забот и тягот, получая возможность веселиться и радоваться жизни. Теперь звучат шутки, прибаутки, здоровый хохот. Спиртное притупляет и без того нехитрые жизненные принципы мужика. Он всей душой отдается празднику, пусть и тратя последнее, и попадая в курьезные ситуации. Автора восхищает широта русской души, умение отбросить тяготы и наслаждаться счастливым моментом. Радует его сострадание и душевная отзывчивость - как составляющие золотого сердца простого народа.
"Зато крестьяне прочие
Так были разутешены,
Так рады, словно каждого
Он подарил рублем!"
2. Фольклорный колорит поэмы, прежде всего, создают загадки, пословицы и поговорки, народные приметы, знакомые Некрасову по деревенской жизни и обработанные им:
"Замок — собачка верная:
Не лает, не кусается
А не пускает в дом!"
"Всю жизнь свою ты кланялся,
А ласков не бывал!"
Некрасов постоянно использовал речевые обороты, стилистику народной речи — уменьшительно-ласкательные суффиксы, устойчивые эпитеты, сравнения, метафоры.
«Купи гостинчик, дедушка.
Купи!» — Головкой шелковой
Лицо щекочет, ластится,
Целует старика.
Постой, ползунья босая!
Постой, юла!"
3. Пафосное изображение дороги, возвращающихся с ярмарки людей показывает насколько проникся Некрасов состраданием к доле народа. В главе "Пьяная ночь" пафос обличает, что село заканчивается ни кабаком, ни амбаром, а этапным заведением. Возвращающийся домой к своим повседневным заботам и трудам люд стонет:
"Домой идти
Тошнее, чем на каторгу!"
Покуда не рассеялся хмельной угар, народ предается плотским утехам, меряется силой, хвастается и мечтает. Тут, в дороге, народ волен делать что хочет, но по возвращении домой снова придет черед впрягаться в тяжкий труд, который не стал легче или плодовитей после отмены крепостного права.
Функції шкіри:
Являється бар'єром між зовнішнім середовищем і внутрішнім середовищем організму.
Захищає організм від інфекції, механічних і фізичних ушкоджень і втрати рідини. Крім того в шкірі ще є потові і сальні залози, які виділяють піт і жир, у яких містяться кислоти, що служать хімічними засобами захисту від грибів і бактерій.
Відіграє важливу роль у регуляції температури тіла (звуження і розширення кровоносних судин, виділення поту, на шкірі росте волосся, яке створює захист від холоду).
Один з органів почуттів (знаходяться фізичні рецептори, що сприймають тиск, біль, холод, тепло).
Один з органів виділення (з потом видаляються продукти розщеплення білків, вода, солі).
Місце депонування енергетичного матеріалу - жирів, а при певних умовах - води, мінеральних солей, вітамінів (особливо вітаміну D3, який тут і утворюється).
Виконує дихальну функцію (шкірне дихання становить 1% загального газообміну).
Шкіра складається з трьох шарів:
Епідерміс (зовнішній шар).
Дерма (власне шкіра - середній).
Підшкірна жирова клітковина (внутрішній).
Епідерміс (надшкір'я) 0,07-2,5 мм - представлений багатошаровим плоским зроговілим епітелієм. Його глибокі шари складаються з клітин, які розмножуються і мають назву росткового епітелію.
Наближаючись до поверхні шкіри, клітини стають плоскими, зроговівають, злущуються і відпадають (зроговілий шар). Саме роговий шар захищає шкіру від механічних, хімічних пошкоджень, проникнення води і мікроорганізмів усередину тіла (мозолі - потовщений роговий шар), забезпечує регенерацію шкіри та очищення шкіри.
В ростковому шарі міститься пігмент меланін, який надає шкірі забарвлення й поглинає ультрафіолетові промені, захищаючи цим організм. Цей шар приймає участь у синтезі вітаміну D.
В епідермісі містяться чутливі нервові закінчення.
Дерма (власне шкіра) - щільна сполучна тканина товщиною 4 мм. В ній виділяють сосочковий і сітчастий шари.
а) Сосочковий шар складається з пухкої сполучної тканини і утворює сосочки, які впинаються в епідерміс. Відповідно їм на поверхні шкіри утворюється рельєфний малюнок з ліній різної конфігурації. Їхня форма й розташування індивідуальні (дерматогліфіка). Цим широко користуються в криміналістиці та судово-медичній практиці (дактилоскопія). Сполучна тканина цього шару крім клітин містить галогенові і еластичні волокна, які зумовлюють міцність і пружність шкіри. Шар пронизаний кровоносними і лімфатичними судинами, нервовими волокнами і закінченнями. Тут розташовані клітини з пігментом, м'язові клітини. Вони беруть участь у підніманні волосся, у виділенні секретів шкірних залоз, підтримують пружність шкіри. Сосочковий шар здійснює живлення епідермісу, в якому немає кровоносних капілярів.
б) Сітчастий шар - еластичні і колагенові волокна, створюють переплетення. Завдяки своїй еластичності шкіра не перешкоджає рухам людини. У цьому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки, рецептори.
Волосяні сумки - утворення, в яких знаходяться корені волосся. Сюди підходять кровоносні судини, нерви і м'язи. М'язи випрямляють волосся, рефлекторно скорочуючись при охолодженні тіла, з'являється "гусяча шкіра".
Сальні залози розміщені біля коренів волосся, виділяють жир, який змазує волосся і шкіру - попереджуючи тим самим від пересихання, надмірному випаровуванні води і мікроорганізмів. За добу виділяється до 20 гр шкірного сала. Багато сальних залоз є на шкірі обличчя, але тут вони не зв'язані з волосяними мішечками (2 млн).
Процес тепловіддачі. Організм віддає теплову енергію за до фізичних процесів:
Тепловипромінювання (рух нагрітого тілом повітря).
Теплопроведення (віддавання тепла речам - одягу, повітрю) - за звичайних умов не має великого значення, одяг - поганий провідник тепла.
Випаровування води з поверхні тіла (потовиділення) і легень, а також з калом та сечею.
Тепловипромінювання та випаровування перебігають з різною інтенсивністю і залежать від:
Зовнішньої температури
Вологості повітря
М'язового напруження
Товщини підшкірно-жирової клітковини.
В умовах холодного повітря шкіра перешкоджає тепловіддачі за рахунок звуження просвіту судин і зменшенню кількості крові, яка циркулює ними, при цьому зменшується потовиділення. При підвищенні вологості повітря знижується тепловіддача.