Гімнастика (від грец. γυμνάζω — «перебуваю оголеним, тренуюся») — система тілесних (фізичних) вправ, яка склалася у Давній Греції за багато віків до нашої ери. Метою гімнастики були загальний всебічний фізичний розвиток та самовдосконалення. Іншою версією походження слова гімнастика є від грец. γυμνός — «оголений» (як відомо, стародавні греки займались тілесними вправами оголеними). Крім загальнорозвиваючих і військових вправ, вправ з верхової їзди, плавання, імітаційних та ритуальних танців, гімнастика стародавніх греків включала і вправи, з яких проводились публічні змагання — біг, стрибки, метання, боротьба, кулачний бій, їзда на колісницях, які, в свою чергу, включалися в програми Олімпійських ігор, що проходили з 776 року до нашої ери по 392 рік н. е. протягом 1168 років.
Стійка на прямий руці головою донизу.
Витоки гімнастики розпочинаються з третього тисячоліття до нашої ери. Найдавніші згадки про систему гімнастичних вправ існують в Індії, адже саме там почала свій шлях славнозвісна система індійських йогів. Є зображення тих часів, на яких показані гімнасти, які брали участь у ритуальних святах, демонструючи свою силу і спритність. В той же час, на теренах стародавнього Китаю гімнастичні вправи використовували як лікувальний і профілактичний засіб.
Неоціненний внесок у розвиток і поширення гімнастики зробили стародавні греки.
Усім відомо, що в стародавній Елладі панував культ здорового, гарного тіла. Заняття спортом були невід'ємною частиною життя, в якому гімнастика займала особливе місце. Адже гімнастика розвивала силу, мужність, витривалість і духовну впевненість, нею починали займатися ще з дитинства. Були створені спеціальні школи — гімназії, де з дітей виховували справжніх атлетів. А викладачів гімназій того часу називали гімнасіархами. Гімнасіархи були шанованими і поважними представниками еллінського суспільства. У гімнастів був свій бог-покровитель — Гермес, на честь якого щорічно влаштовувалися пишні свята. На цих святах молоді елліни складали іспити на спритність, біг, боротьбу і метання спису. Але крім цих незаперечних вмінь, молоді люди повинні були мати гарну, пропорційно розвинену мускулатуру. А у формуванні гарного пропорційного тіла гімнастика відіграє найпершу роль.
З розквітом Стародавнього Риму гімнастика теж займала ведучі позиції у вихованні міцних і мужніх воїнів-легіонерів. Але «римська гімнастика» дещо відрізнялась від «грецької». Римляни почали використовувати прообрази сучасних гімнастичних снарядів. Так, наприклад, дерев'яний кінь використовувався для навичок верхової їзди, а дерев'яний стіл — для опорних стрибків. Майбутні воїни навчалися долати можливі перепони під час бою. Популярними були акробатичні вправи і вправи на рівновагу. До речі, в епоху античності, гімнастика була суто чоловічим видом спорту.
З приходом християнства, гімнастику оголосили «сатанинською», оскільки вона мала плотський, тобто гріховний початок, під яким насамперед малося на увазі оголене тіло атлетів. І у 393 році нашої ери гімнастику було офіційно заборонено. Майже на тисячу років гімнастику намагалися знищити. У часи Середньовіччя гімнастичні вправи носили суто вузький практичний характер — під час підготовки лицарів і розвитку грубої фізичної сили. Античні ідеї гімнастики — гармонія тіла і духу — були забуті.
Стрибки літньої людини з двох ніг.
У часи Ренесансу гімнастика набула нового поштовху ідей античності. В систему виховання поступово входить фізичне виховання — гімнастика. Значну роль у її відродженні відіграли твір італійського лікаря Ієроніма Меркуріаліса (1530—1606) «Про мистецтво гімнастики», погляди на виховання французького письменника, автора роману «Гаргантюа і Пантагрюель» Франсуа Рабле (1494—1553), швейцарського педагога Песталоцци (1746—1827), французького філософа-просвітителя Жан-Жака Руссо (1712—1778), чеського педагога Яна Амоса Каменського (1592—1670).
Объяснение:
120
Объяснение:
День Конституции - 15 марта;
День единения народов Беларуси и России - 2 апреля;
День Победы - 9 мая;
День Государственного герба Республики Беларусь и Государственного флага Республики Беларусь - второе воскресенье мая;
День Независимости Республики Беларусь (День Республики) - 3 июля.
Общереспубликанские праздничные дни
Новый год - 1 и 2 января;
День защитников Отечества и Вооруженных Сил Республики Беларусь - 23 февраля;
День женщин - 8 марта;
Праздник труда - 1 мая;
День Октябрьской революции - 7 ноября.
Религиозные праздничные дни
Рождество Христово (православное Рождество) - 7 января;
Пасха - по календарю православной и католической конфессий;
Радуница - по календарю православной конфессии;
День памяти - 2 ноября;
Рождество Христово (католическое Рождество) - 25 декабря.
День потребителя - 15 марта;
День семьи - 15 мая;
День охраны окружающей среды - 5 июня;
День молодежи - последнее воскресенье июня;
День знаний - 1 сентября;
День белорусской письменности - первое воскресенье сентября;
День мира - третий вторник сентября;
День пожилых людей - 1 октября;
День матери - 14 октября;
День инвалидов - 3 декабря;
День прав человека - 10 декабря;
День белорусского кино - 17 декабря.
Памятные даты
День памяти воинов-интернационалистов - 15 февраля;
День чернобыльской трагедии - 26 апреля;
День всенародной памяти жертв Великой Отечественной войны - 22 июня.
Это только 1 год
Визначні риси грецької архітектури :
1. Чистота та єдність стилю.
2. Три архітектурних ордери: різняться типами колон, перекриттів, декоративною прикрасою.
3. Пропорції храмів відповідали пропорціям людської фігури
4. Архітектурні споруди були прямокутної форми
5. Характерний двосхилий дах Фронтони (які утворювалися з трикутних фасадів), прикрашалися скульптурами
Визначні риси римської архітектури :
1. Римська культура формувалася під впливом племен латинів та етрусків
2. Споруди прямокутної форми
3. Розвивається італійський тип атріумного будинку
4. Урочиста симетрія
5. Монументальна пластичність могутніх архітектурних мас
6. Домінуюча роль арки і похідних від її форм (склепіння, купол), відомих ще на стародавньому сході, але вперше використаних в художніх цілях римлянами
6? Інтерес до простору інтер'єрів і відкритих приміщень і до їх взаємозв'язку
7. Швидко вдосконалювалося облицювання бетонних стін камінням та цеглою з, спершу нечисленними, а потім рясними вкрапленнями мармуру