История зарождения баскетбола
Заставка к этому разделу, напоминающая скамейку запасных, конечно же, метафора: жрецы в Древнем Египте в баскетбол не играли. Вообще, искать истоки современного баскетбола в глубине веков - дело, видимо, безнадежное. Слишком уж он ни на что не похож, слишком далек от естественных, изначальных двигательных навыков человека. Подпрыгивающий мяч, эта детская забава, безусловно же, завораживает. Как, впрочем, и любой другой периодический процесс: колебания маятника, вращение скакалки или популярный сегодня настольный сувенир Mobil, имитирующий вечный двигатель. В этом смысле человек недалеко ушел от кошки.
Конечно, идей всевозможных игр с мячом в истории человечества было гораздо больше, чем те несколько игр, которые оформились как современные виды спорта...
В качестве возможной предтечи баскетбола спортивные историки называют игры: «пок-тапок» (VII в. н. э., Центральная Америка); «тлачтли», относящуюся к культуре племени «майя» в Южной Америке, и «олламалитцли» (Мексика, XVI в.). Во всех этих далеких краях произрастает каучуковое дерево, поэтому «прамяч» был из каучука.
Однако сегодня является общепризнанным тот факт, что баскетбол не имеет исторических корней даже в иллюстративном плане. Он целиком придуман, как это и полагается любому произведению искусства.
Изобрел баскетбол Джеймс Нейсмит (1861-1939), преподаватель колледжа в Спрингфилде (шт. Массачусетс, США). Колледж принадлежал Ассоциации молодых христиан (YMCA). Позднее студенческим баскетболом в США стала руководить Национальная атлетическая ассоциация колледжей -NCAA. Через нее получили путевку в профессиональные клубы NBA практически все звезды американского баскетбола.
АЗІМОВ Айзек — американський письменник-фантаст, учений. У 1923 р. трилітнього Азімова батьки забрали до США. Оселились у Нью-Йорку, згодом у Брукліні. Батько письменника став власником невеликого магазину, за прилавком якого часто доводилось стояти й Азімову. Щойно навчившись читати, Азімов виявив схильність до точних наук. Водночас у нього зародилася пристрасть до фантастики. Дев'ятилітньому Айзеку випадково потрапив до рук один з випусків першого у світі періодичного видання творів наукової фантастики, заснованого у 1926 році американським письменником-фантастом Х'юго Ґернсбеком. Азімов заохотився до читання цього журналу, а через три роки сам почав писати науково-фантастичні оповідання.
Азімов закінчив Колумбійський університет (1939) за спеціальністю «біохімія», а в 1941 р. отримав звання магістра. У цьому ж році визнали і його літературний талант: ідеться про публікацію його оповідання «Прихід ночі» («Niqhtfall», 1941), визнаного американськими читачами найкращим оповіданням сучасної наукової фантастики. Розпочалась успішна діяльність Азімова як ученого і як письменника. Він читав лекції у ряді американських університетів, проводив дослідження у галузі біохімії, математики, став доктором наук, згодом — професором, а також відомим ученим