Разлука с родственниками, любимыми или друзьями — это всегда тяжелое испытание. Оказавшись в такой ситуации, мы, как правило, испытываем чувство грусти и тоски. Порой воспоминания о счастливых днях, проведенных вместе с близким человеком, не дают нам покоя. От таких мыслей мы можем даже внезапно прослезиться и временно потерять связь с реальностью, думая о
Как бы ни было тяжело расставаться с дорогими нашему сердцу людьми, делать это иногда приходится. Друг, например, может временно уехать в отпуск, кто-либо из родителей — в командировку, а любимый человек — уйти служить в армию. Что делать в таком случае, и как справиться с собой?
Думаю, первое, что не так сильно чувствовать разлуку, это возможность поддерживать связь с человеком. Если раньше люди в основном писали друг другу письма, то сегодня существует множество других дистанционного общения. Можно регулярно созваниваться друг с другом по телефону, организовывать видеочаты с таких приложений, как Skype или Viber, а также переписываться в соцсетях.
Разлука кажется менее мучительной еще и тогда, когда знаешь точную дату возвращения человека. Этот день можно даже специально отметить в календаре, чтобы вести подсчет времени, оставшегося до долгожданной встречи.
Еще можно заранее начать подготовку к приезду друга. Осуществить поход по магазинам с целью подбора подарков в честь его возвращения или разработать план совместных развлечений.
Словом, в период разлуки нужно обязательно постараться занять себя чем-нибудь. Если друг уехал, то хорошо будем и самому тоже отправиться в путешествие. Перемена мест, обилие положительных впечатлений и общение с новыми людьми — все это непременно отвлечься от грустных мыслей. К тому же, когда вы вновь увидитесь с близким человеком, вам будет, о чем друг другу рассказать.
Бовари Емма – дружина провінційного лікаря. Вона виросла й живе в дрібнобуржуазному середовищі, але тяготиться її вульгарністю й намагається будувати своє життя по зразках романтичної літератури. Не вдоволена своїм люблячої, але недалеким чоловіком Шарлем Бовари, вона пускається в любовні авантюри, несвідомо дотримуючись сценаріїв те шаленої байронічної пристрасті (зв’язок з фермером Родольфом Буланже), те сентиментального “спорідненості душ” (зв’язок із клерком нотаріуса Леоном Дюпюи). Максималізм е. у розігруванні своїх
літературних ролей приводить у жах її обачних коханців, і ті відступають перед непоправними кроками, які вона намагається їм нав’язати. Ідеальні устремління е. мають і соціальний зміст – всупереч убогості свого міщанського побуту й буржуазній етиці накопичення вона намагається поводитися як аристократка, що не вважає грошей; цим користується місцевий лихвар Лере, що поступово втягує її в борги й доводить до руйнування, за яким неминуче повинне піти розкриття її подружньої невірності.
Після марних спроб домогтися до від своїх колишніх коханців е. кінчає самогубством; через якийсь час слідом за нею
вмирає й Шарль, що залишився вірним пам’яті дружини.
Переказ зберіг легендарну фразу Флобера: “Емма – це я”, однак його переписка містить і інші оцінки, наприклад: “Це натура у відомій мері зіпсована, жінка з перекрученими поданнями про поезію й з перекрученими почуттями”. Малюнок образа пані Б. будується саме на цьому протиріччі між авторським співчуттям її переживанням і безжалісній критиці її ілюзій; дистанція між автором і персонажем підкреслюється прийомом невласно-прямого мовлення й іншими подібними стилістичними прийомами, що оголюють несправжній, позиковий характер цінностей, на які опирається героїня
Объяснение: