Дыхательная система человека — совокупность органов, обеспечивающих функцию внешнего дыхания человек
Как беречь органы дыхания?
Воздух может поступать в органы дыхания не только через носовую полость, но и через рот. В носовой полости вдыхаемый воздух согревается лучше, чем в ротовой. Поэтому вдыхание холодного воздуха может привести к воспалению органов дыхания. В холодную погоду необходимо дышать исключительно носом.
Что происходит когда мы дышим?
Когда мы глубоко и ритмично дышим, то у нас из крови вымывается углекислый газ. Организм реагирует на это рефлекторным сужением сосудов. В результате, несмотря на глубокое дыхание, возникает так называемая церебральная гипоксия — нехватка кислорода в головном мозге
Почему нужно дышать через нос?
Носовое дыхание (в отличие от дыхания через рот) повышает циркуляцию крови, благотворно влияет на уровень кислорода и углекислого газа в крови, замедляет частоту дыхания и увеличивает общий объем легких. В-третьих, носовое дыхание поддерживать температуру тела.
Что делать с древесными отходами?
Заготовка древесины и её последующая обработка с целью обеспечения общества пиломатериалами, изделиями из дерева и древесным топливом известны уже очень давно, однако до сих пор работа с деревом не только не теряет актуальности, но и становится все более востребованной. Развитие и внедрение новых технологий деревообработки и технических устройств, среди которых новаторские станки, пилорамы, компьютеры и программы для расчетов или мгновенного обмена информацией, многие из которых были сделаны на базе icq rambler, позволяют повысить эффективность развития деревообрабатывающей отрасли.
Но даже при использовании передовых технологий промышленности, в результате деятельности деревообрабатывающих предприятий, помимо основной продукции образуется очень большое количество древесных отходов. Именно из-за этого появилась необходимость создания технологий и производств, которые бы занимались переработкой отходов деревообрабатывающей отрасли в какие-либо полезные материалы.
Из всей массы остающихся древесных отходов в другие отрасли промышленности отправляется примерно от 20% до 30%, небольшая часть остается на самом предприятии и служит удовлетворению его нужд или используется в виде топлива, тогда как остальные древесные отходы направляются в отвалы.
Сегодня древесные отходы можно использовать для получения дешевой мебели и фанеры, древесно-стружечных и древесно-волокнистых плит, в целлюлозно-бумажном производстве, свое применение находит щелочной и гидролизный лигнин, древесная смола и прочие виды отходов от деревообработки.
Достаточно интересным решением является использование отходов в топливно-энергетической промышленности в качестве экономичного и дешевого сырья.
Краснодеревщики эффективно используют древесные опилки для производства клеевых масс, а опилки в измельченном состоянии или так называемую древесную муку применяют в производстве линолеумов, фенопластов и других материалов.
Однако до сих пор существуют некоторые трудности в решении вопросов по эффективному использованию древесных отходов. Самой главной проблемой комплексного их применения в промышленности является отсутствие эффективной организационной системы и переработки сырья низких сортов качества, поскольку это напрямую касается преобразования форм потребления древесины, ставших традиционными.
Еще одна проблема - это координация движения ресурсов, поскольку важны не только технологии и производственные мощности переработки отходов деревообработки, но и налаженные графики поставок пиломатериалов и их отходов на перерабатывающие предприятия.
Объяснение:
Роль Галицько-Волинської Русі у збереженні та розвитку української культури. Реферат
Галицько-Волинське князівство мало тісні культурні взаємозв'язки з країнами Західної Європи, що виявлялися в активній торгівлі, дипломатичних стосунках, різних політичних переговорах та взаємних візитах
Західні князі неодноразово відвідували Володимир, Холм, Галич, а галицькі та волинські князі в свою чергу не раз бували в столицях західних держав.
Літопис розповідає про візит Данила до угорського князівства. Данило "їхав поруч з королем за звичаєм руським: кінь під ним був напрочуд гарний, сідло з паленого золота, стріли і шабля прикрашені золотом та іншими оздобами, аж дивно було, кожух із оловира грецького, обшитий золотим плоским мереживом, і чоботи з зеленого сап'яну". Воїни, які супроводили князя теж були пишно одягнуті: "Від полків його йшла велика світлість, від блискучої зброї". Дружина князя справила велике враження на місцевих людей, а король Бела в захопленні казав: "Менш варта мені й тисяча срібла, ніж те, що ти приїхав руським звичаєм своїх батьків".
Між державами відбувався обмін мистецькими цінностями. Для церкви Богородиці в Холмі Данило привіз із угорської землі "чашу з багряного мармуру, вирізьблену чудовим мистецтвом...". Мстислав Данилович подарував Конраду Мазовецькому дорогий одяг та гарних коней з майстерно виготовленою збруєю.
Події культурного і політичного життя у Галицько-Волинському князівстві знаходили широкий відгук у хроніках західних держав.
У той же час в Галицько-волинському літописі розповідається про події в країнах Західної Європи. Взаємовпливи культур формували атмосферу міжнародної довіри та мирних взаємовідносин у жорстоку феодальну епоху воєн і розбою.
На заході Галицько-волинська Русь була форпостом східнослов'янської духовності. Різні сфери її культури, зокрема такі як освіта, мистецтво, філософія, література, розвивалися під впливом західної та східної культур. Через такі культурні центри, як Володимир, Холм, Галич і Львів культурні впливи давньоруських земель надходили до східних слов'ян в Угорщину і держави Центральної Європи. У той же час Галицько-Волинські землі зазнавали істотних культурних впливів своїх західних сусідів; засвоєні духовні і матеріальні цінності передавались іншим землям Стародавньої Русі. Але основа культури Галицько-волинського князівства була українська, спільна з іншими князівствами Стародавньої Русі.
Князівські міжусобиці та напади різних завойовників впливали на культуру Галицько-Волинського князівства, але не змогли призупинити розвитку культурного процесу. Ґрунтуючись на принципах єдності культури старокиївської держави, культура західного князівства продовжувала розвиватись в умовах феодальної роздрібненості, втілюючи ідею єдності давньоукраїнських земель.
За своїм ідейним змістом та художніми якостями ця культура була на рівні культур середньовічної Європи, а в окремих випадках перевищувала їх. Цим самим вона сприяла закріпленню історичних традицій Київської Русі, примножувала багатющу скарбницю традицій української культури.